Ви переживаєте через те, що ваша аутична дитина привселюдно знімає з себе одяг? Гадаєте, як тактично та ефективно справитися з цією проблемною поведінкою? Припускаєте, що у дитини наявна сенсорна чутливість до окремих видів тканин, брендів одягу, ярличків та іншого? Тоді ця стаття з практичними порадами саме для вас.
♦️ Чому аутичні діти знімають з себе одяг?
▪ Деякі діти знімають з себе одяг через те, що певні тканини чи ярлички на одязі їх дратують.
▪ Невербальні діти часто можуть знімати з себе одяг, щоб продемонструвати, що вони відчувають себе некомфортно або засмучені.
▪ Коли навкруги аутичної дитини відбувається багато подій/ руху або вона відчуває тривожність, то деякі діти можуть знімати одяг в якості копінг-стратегії щоб впоратися з ситуацією, яка перевантажує.
▪ Також діти можуть позбавлятися одягу якщо їм занадто спекотно або потрібно охолодитися.
▪ В окремих випадках зняттям одягу діти намагаються привернути увагу або висловити розчарування, якщо ви їх ігноруєте (на їхню думку).
♦️Як припинити привселюдне зняття одягу аутичною дитиною?
Інколи працювати з подібною поведінкою доволі складно. Тим не менше існують певні стратегії, які допоможуть з подібними несподіваними інцидентами. Треба підходити до роботи зі зняттям одягу з розумінням та терпінням, а також концентруватися на індивідуальних потребах кожної окремої дитини.
▪️ 1. Визначте тригери
Поспостерігайте та ідентифікуйте специфічні причини подібної поведінки. Можливо це сенсорні труднощі, дискомфорт, тривожність чи інші фактори.
▪️ 2. Надайте сенсорну альтернативу
Запропонуйте соціально прийнятну сенсорну альтернативу подібній поведінці : надайте фіджет, щоб крутити / стискати в руках або іншу сенсорну іграшку, запропонуйте інший вид одягу, якому дитина надає перевагу, спробуйте різні види тканин.
▪️3. Комунікація
Навчайте дитину комунікативним стратегіям : як повідомити про дискомфорт або про свої потреби щодо зміни одягу. Для цього використовуйте візуальні підказки, жести, комунікативні програми / девайси.
▪️4. Соціальні історії
Розробіть для дитини та пропрацюйте з нею соціальні історії про одяг, а також про вибір альтернативної (прийнятної) поведінки в різноманітних ситуаціях, які викликають бажання зняти одяг. Наполягайте на соціальних нормах - не оголятися на публіці та продовжувати носити одяг в громадських місцях. (Примітка від Н.Е. у мене є кілька таких розроблених соціальних історій, кому треба звертайтесь).
▪️5. Використовуйте підкріплення
Використовуйте позитивне підкріплення та винагороду за співпрацю та за носіння одягу на публіці. Будьте послідовними, відмічайте прогрес, хваліть, заохочуйте.
▪️6. Обирайте комфортний для дитини одяг
Обов’язково з’ясуйте яким типам тканин, якому фасону та аксесуарам (молнії, застібки, липучки) дитина надає перевагу і обирайте новий одяг, виходячи з її інтересів та потреб, не допускаючи сенсорних тригерів.
▪️7. Превентивні (проактивні) стратегії
Спробуйте передбачати ситуації, які призводять до зняття одягу та намагайтеся запобігати їм. Наприклад, одягайте дитину в декілька шарів одягу, щоб вона змогла зняти перший шар, якщо їй стане занадто спекотно; використовуйте більш складні застібки, щоб вона не розстібнула їх занадто швидко та не оголилась би на публіці.
▪️8. Безпечне місце
Якщо можливо відведіть дитину у спокійне безпечне місце, де б вона могла б відчути себе в безпеці та зняти певний шар одягу для задоволення своєї сенсорної потреби. В крайньому разі це місце буде більш прийнятним ніж зняття одягу у громадському місці.
▪️9. Зверніться до фахівців
Зверніться за консультацією до професіоналів в сфері поведінкової терапії, ерготерапії та сенсорної інтеграції, можливо до психологів, які працюють з аутичною поведінкою. Вони можуть запропонувати більш індивідуальний підхід, розроблений під потреби вашої дитини.
▪️10. Проконсультуйтеся із самою дитиною для пошуку рішення (якщо можливо)
Шукайте рішення разом. Запитайте як вона себе почуває в тому чи іншому одязі, що б вона хотіла б змінити аби подолати сенсорні труднощі.
▪️▪️▪️
Пам’ятайте, що кожна дитина унікальна і те, що може підійти одній, не обов’язково підійде другій. Працюйте з вузькими фахівцями, які зможуть запропонувати більш специфічний підхід, знаючи потреби вашої дитини. Додатково проконсультуйтеся з іншими батьками, опікунами, рідними, вчителями дитини для пошуку оптимального варіанту допомоги та роботи в команді по подоланню проблемної поведінки.
🔻🔻🔻
Додаткова інформація від Н. Есманової
♦️Додатково я хотіла б поділитися свідченнями аутичних осіб з платформи Reddit щодо сенсорних проблем носіння одягу. Далі пряма мова.
▪️«Мені завжди жарко, навіть при температурі, коли іншим людям абсолютно нормально. Коли я був дитиною, то деякі друзі моїх батьків думали, що вони погано про мене піклуються, бо я завжди був легко вдягненим, «в речі не по погоді».
▪️«Коли ти носиш певний одяг і не можеш його самостійно зняти, це може викликати роздратування та негативні думки про одяг взагалі. Ти ніби знаходишся в пастці якогось диявольського кокону і найгірше: ти не можеш звідти втекти».
▪️«Я пам’ятаю, що не міг носити жодні штани або інший тісний одяг. Зараз я обов’язково роздягаюсь до боксерів (труси-шорти) та вдягаю легку футболку, коли приходжу додому зі школи.»
▪️«Коли я був дитиною, я не міг носити одяг вдома, я завжди був у нижній білизні. Коли мені треба було йти до школи, я завжди сподівався, що зможу вдягнути спортивні штани. Тому коли мама давала мені джинси, я був по-справжньому розлючений. Врешті я взагалі не хотів вдягати все, що моя мати мені пропонувала.»
▪️«Я завжди роздягалась під час мелтдаунів (зривів) коли була маленькою. Я просто ненавиділа одяг. Я також дряпала свою шкіру до червоних ран, якщо моєї шкіри торкалась вишивка чи якісь ярлички. Також я не допускала певні типи тканини, наприклад, я дуже сильно засмучувала маму, що не хотіла носити вовняний светр, який вона мені зв’язала.»
▪️«Я спробую пояснити як невербальні люди можуть проявляти нетерпимість до певного одягу: відкидати одяг, який пропонують вдягти; ховати певний одяг у непередбачувані місця; мичати чи кривитися при виді одягу; одразу його знімати після надягання; чесатися, шкрябати шкіру, різати одяг на шматки чи робити в ньому дірки; мати мелтдаун поки конкретний предмет одягу не знятий.»
▪️«Якщо ваша дитина надмірно реагує на одяг, це означає, що її щось неймовірно турбує. Спробуйте проекспериментувати з різними типами тканини, з різними стилями, з тим як одяг прилягає до тіла. Перевірте всі теги (ярлики) та навіть засуньте свою руку зі спини чи збоку, щоб впевнитись що дитині не заважають шви чи інші виступи всередині одягу. Ви не уявляєте як це дратує!».
♦️Джерело: Стаття «How to stop autistic child from taking off clothes in public» Autism parenting magazine
____
©️Підготувала та переклала Надія Есманова
Сторінка про аутизм, інклюзію та психологію.
