вівторок, 2 квітня 2024 р.

2 КВІТНЯ: ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО АУТИЗМ АБО - ДЕНЬ ПРИЙНЯТТЯ АУТИЗМУ (AUTISM ACCEPTANCE DAY)

 

1. 🔻Всесвітній день поширення інформації про аутизм 2 квітня – це міжнародно визнаний день, який закликає держави вживати заходів для підвищення обізнаності про аутизм у всьому світі.

В той же час аутична міжнародна спільнота вважає цей день та взагалі квітень - Днем (місяцем) прийняття аутизму (AutismAcceptance Day/ Month)
2. 🔻Поняття аутизму з різних точок зору
🚩Аутизм з точки зору нейрорізноманіття:
▪ Аутизм - це один з видів різноманітності у функціонуванні мозку, нескінченна варіативність у нейро-когнітивному функціонуванні в межах людського виду.
▪ Ми говоримо про нейрорізноманіття коли чийсь мозок працює, вивчає чи реагує по-іншому, на відміну від так званої встановленої «норми».
▪ Метою прихильників вказаної парадигми є визнання нейрорізноманіття не як хвороби чи розладу, а як іншого способу отримання знань та обробки інформації. При цьому парадигма нейрорізноманіття визначає 2 категорії людей: нейротипові (особи з типовим розвитком) та нейровідмінні.
🚩Аутизм з точки зору порушення нейророзвитку
Розлади аутистичного спектра, які часто називають просто «аутизм» або в контексті професійного діагнозу «розлад спектра аутизму» («РАС») — це стан особливого нейророзвитку, що характеризується:
▪ труднощами соціальної взаємодії,
▪ труднощами вербальної та невербальної комунікації
▪ наявністю повторюваної поведінки та обмежених інтересів.
Інші поширені симптоми включають:
▪ незвичайні реакції на сенсорні подразники
▪ наполягання на однаковому або суворому дотриманні рутини.
3. 🔻З деякого часу в міжнародній спільноті НЕ використовуються такі поняття як Синдром Аспергера, атиповий чи дитячий аутизм. Зараз всі ці стани об’єднані в РАС (Розлад аутистичного спектра).
Крім того, світ відходить від застосування символу пазла та блакитного кольору, а натомість схиляється до зображення аутичних символів як знаку безкінечності у кольорах райдуги або золотого кольору.
🚩Символ безкінечності означає різноманітність у всіх її проявах, а також унікальну природу кожної людини зі своїми труднощами та сильними сторонами.
4. 🔻 Прогноз при РАС
Аутизм – це пожиттєвий стан, симптоми та вплив якого будуть змінюватися в залежності від:
▪ віку
▪ інтелектуальних та мовленнєвих здібностей особи
▪ супутніх станів (порушень)
▪ обставин оточуючого середовища.
Не втрачайте надії: дитина в спектрі аутизму змінюється щодня, мозок «дозріває», створюються нові нейронні зв’язки, зʼявляється більше розуміння та мотивації до взаємодії. Памʼятайте, що її розвиток йде завжди, але у своєму, більш сповільненому темпі.
5. 🔻У вказані дні слід акуратно та точно поширювати інформацію про аутизм, не допускаючи стереотипних суджень та звинувачень.
▪️Більшість людей на світі знають про існування аутизму, але уявляють собі лише його крайні ступені: або аутизм плюс глибоке порушення інтелекту чи відсутність мовлення та стереотипії або уявлення про аутистів як чудаковатих геніїв.
🚩Це невірно, бо аутичні люди всі різні і можуть мати різноманітні аутичні прояви, свій власний досвід, самосприйняття, перспективи та індивідуальні особливості розвитку.
В той же час вони мають спільні особливості в сферах соціальної комунікації та взаємодії, інтересів, дотримання рутин та сенсорної обробки.
🚩 Крім того, одна і та ж аутична людина під впливом різних обставин чи під час мелтдауну/шатдауну може потребувати суттєвої підтримки від близьких та фахівців.
6. 🔻Особливу увагу слід приділити батькам аутичних дітей, а також іншим членам родини. Це доволі вразлива категорія суспільства.
🚩Через нерозуміння інших, явне або приховане засудження, міфи, бажання інших заробити на «лікуванні аутизму», відсутності видимого прогресу батьки самі часто можуть мати супутні депресивні та тривожні розлади, які підкріплюються невпевненістю у майбутньому для їхніх аутичних дітей. Теж саме стосується братів та сестер, яким інколи може приділятися менше або недостатньо сімейного часу.
7. 🔻Що передбачає прийняття аутизму:
▪ Через широку варіативність аутичних проявів особи в спектрі аутизму можуть потребувати різний рівень підтримки в повсякденному житті (від незначної підтримки та нагадувань, до повної залежності від сторонніх осіб).
▪ Аутичних людей треба приймати, поважати та цінити на рівні з людьми з типовим розвитком.
▪ Не слід намагатися зробити з аутичних осіб нейротипових, забороняти стереотипні рухи, впливати на аутичну поведінку та на спосіб мислення.
▪ В той же час слід допомогти їм адаптуватися в житті, підібрати стратегії для допомоги під час мелтдаунів та криз, а також визначити вірний стиль навчання для розкриття потенціалу аутичної людини.
▪ Рекомендується читати книги, слухати подкасти та ділитися дописами дорослих аутистів / або френдлі-сторінок, присвячених аутизму.
🚩Говоріть про аутизм не лише в квітні, розповідайте про аутичних осіб своїм дітям та друзям, підтримайте батьків аутичної дитини, яка навчається з вашою дитиною в одній школі або аутичну людину, зрозумівши її природу!
Так ми побудуємо справді інклюзивне та приймаюче суспільство.
Автор Надія Есманова

середу, 20 березня 2024 р.

Техніка майндфулнесу GLAD: помічати себе

Вправа навчає помічати протягом дня і проживати хороші, добрі моменти, виявляти вдячність тому, що відбулось.

Ти можеш її використовувати або наприкінці кожного дня, або по завершенню тижня.

Вона складається з 4 кроків👇:

1️⃣ G – gratitude — вдячність🙏🏻.

Подумай, за що ти сьогодні/за тиждень можеш подякувати. Підходять навіть такі прості речі, як їжа чи вода, дах над головою чи кілька прочитаних сторінок книги.  

2️⃣ L – learning — навчатись новому🧑‍🎓.

Відзнач одну нову річ, про яку ти дізнався/лася останнім часом. Це може бути будь-який факт, щось про себе або про іншу людину.

⭕️ Наприклад, з’явилась нова ідея, як облаштувати дім, про новий крок у професії, або зрозумів/ла те, що перевтомився/лася або помітив/ла, що біля дому розцвіли квіти. 

3️⃣ A – accomplishment — досягнення🏋️‍♂️.

Згадай одне досягнення, яке ти зробив/ла сьогодні або протягом тижня. Це не має бути щось грандіозне. Можливо, ти просто полив/ла вазон, випив/ла склянку води вранці чи просто виспався/лась.

4️⃣ D – delight – захоплення😍.

Пригадай те, що подарувало тобі сміх, радість чи зворушення. Наприклад: захід сонця, обійми коханої людини або звичайний жарт.

❤️ Виконуючи цю вправу, тобі не потрібно особливі умови чи багато часу. Ти можеш використовувати її на роботі, по дорозі додому, в машині чи миючи посуд, адже вона займає усього кілька хвилин.

суботу, 16 березня 2024 р.

Проективна методика "Два будиночки"


Мета: виявити ставлення дитини (3,5-6,5 років) до окремо взятих людей з її оточення (до членів сім’ї, вчителів, братів і сестер, друзів і т.д).
Обов’язковою умовою є те, що тест проводитися віч на віч (дитина + психолог).
Вам знадобиться аркуш білого паперу, червоний і чорний фломастери.

Процедура проведення:
Психолог ненав’язливо розпитує дитину про її дім: «А в якому будинку ти живеш?»
Психолог каже: «Чудово, а давай побудуємо для тебе інший, чудовий і дуже гарний будиночок» і малює на аркуші паперу будиночок червоним фломастером. У процесі малювання потрібно постійно підкреслювати привабливість червоного будиночка.
Психолог пропонує дитині: «Ну, тепер нам потрібно заселити цей прекрасний будиночок. Першим його жителем будеш, звичайно, ти, адже ми його для тебе побудували». Психолог записує поруч з будиночком ім’я дитини. «А хто ще буде жити в цьому будинку? Ти можеш вселити в нього кого хочеш, і тих, хто зараз живе з тобою і тих хто живе в іншому місці. Кого хочеш вселяти?»
Ім’я кожного «нового мешканця» будиночка психолог записує під ім’ям дитини. Можна дуже м’яко поцікавитися, а хто це.
Коли в будиночку з’являться 2-3 новосельці, психолог малює поруч чорний будиночок і каже: «Хтось, напевно, не буде жити з тобою в червоному будиночку, їм теж потрібно десь жити. Давай поселимо їх в будиночок, який буде стояти поруч». Важливе уточнення – чорний будинок ні як не характеризується перед дитиною і не описується! Це просто сусідній будиночок і він не гірший, ніж червоний!
Якщо дитина не заселяє чорний будиночок, психолог її ненав’язливо до цього спонукає: «Ну що ж, будиночок так і буде стояти порожній?»
Коли будиночки вже заселені, допускається запитати про кого-небудь, кого забули (учитель, братик і т.д).
Потім психолог говорить: «Давай подивимося, можливо, хтось із сусіднього будиночка хоче переїхати в червоний будиночок жити. Як ти думаєш хто це?». Стрілочками на аркуші паперу позначається «переїзд».
«А можливо, з червоного будиночка хтось хоче переїхати?» – говорить психолог і знову позначає стрілочками «переїзд».
Розшифровка результатів тесту не символічна. Висновки робляться безпосередньо, в червоному будиночку живуть люди, яким дитина симпатизує, «мешканців чорного будиночка» дитина цурається і психологічно відмежовується. При переселенні «мешканців» з одного будинку в інший потрібно враховувати пояснення дитини або формулювання питання (чиє бажання вплинуло на переселення). Найважливіше значення має те, куди дитина «поселила» батьків, братів і сестер. В якому будиночку перебувають вчитель або вихователь. А також, чи присутні в червоному будиночку однолітки дитини.
З інету

Самоцінність"Ігри в тигри" Н. Сакович

Матеріали: папір, олівці, стільці
Ведучий. Кожен з нас являє собою цінність. Ми відрізняємося один від одного своєю індивідуальністю, особистими досягненнями, цілями та іншим. Про свою цінність ми дізнаємося від інших людей. Зараз треба буде взяти аркуш паперу і в центрі намалювати коло, в якому ви напишете букву «Я».
Тепер навколо цієї букви ти можеш намалювати стільки кружечків, скільки захочеш, а в них написати імена тих людей, які говорили тобі про твою індивідуальність і цінність. Від кожного кружечка до свого «Я» проведи стрілки. Використовуй для цього різні кольори, щоб передати свої почуття.
А тепер згадай, будь ласка, що тобі говорили всі ці люди, і коротко напиши поряд зі стрілками, спрямованими від них. У тебе вийшла карта самоцінності. Давай пожвавимо її. Я допоможу тобі. Ти сядеш на стілець, який буде стояти в центрі класу. Навколо ми поставимо стільці так, як намальовані кружечки на твоїй карті. Я по черзі буду сідати на ці стільці, озвучувати написане тобою ім'я і
говорити фразу, що лунає до тебе від цієї людини. Слухай уважно. Твоє завдання - відчути свою цінність.

Обговорення:
- Що таке самоцінність?
- Якими кольорами ти позначив(ла) стрілки, що йдуть від інших до тебе, і чому?
- Опиши свої почуття, коли ти сидів(ла) на стільці і слухав(ла), що говорили про твої цінності різні
люди?

Дану вправа можна провести в групі. Тоді підліток може вибрати з групи тих, хто зіграє значущих людей і буде говорити про його цінності.

пʼятницю, 1 березня 2024 р.

Чому для дітей та підлітків важливі обмеження?

Правила та заборони відіграють дуже важливу роль у розвитку дитини. Діти постійно дізнаються нове про світ навколо і потребують структурування інформації. Для повноцінного і гармонійного розвитку їм необхідне відчуття стабільності та впевненості у зовнішньому світі. Знайомство з правилами поведінки робить світ зрозумілим для дитини. Але щоб у дитини не сформувалися страхи, комплекси, дефіцит емоційної підтримки та почуття провини, батькам важливо розуміти, що забороняти варто з розумом.

Які заборони необхідні?
Обмеження, які стосуються життя та здоров’я (а також безпеки самої дитини і людей навколо). Наприклад, дитині однаково важливо пояснити, чому не можна бити інших дітей лопаткою по голові в пісочниці та кататися верхи на електричці, лізти до собаки в будку (навіть якщо це знайомий пес) і виставляти у відкритий доступ особисті дані та відверті фотографії однокласниці. У будь-якому віці важливо донести думку, що кожен вчинок має свої наслідки і не варто робити того, чого не хотів би, щоб зробили тобі.
Істерика – це найгірший спосіб для досягнення мети. І в три, і в тринадцять років діти випробовують батьків та шукають пролом в мурі обмежень. Качатися по долівці в магазині, вимагаючи придбати нову іграшку, погрози про втечу з дому, якщо не дозволять спілкуватися з «тим самим хлопцем» чи істеричні сльози, вереск та биття посуду через відмову придбати шкіряну спідницю, як у Галки або новий телефон – все це приклади істерики, яка має за мету швидко досягти бажаного. Звісно, якщо дитина змалечку не чула відмови і всі її бажання здійснювалися за помахом чарівної палички, то встановлювати заборони у старшому віці буде значно складніше.
Ті, що дозволяють оволодіти навичками соціальної взаємодії. Вміти вигравати однаково важливо, як і вміти програвати, поважати кордони інших людей, вміти висловлювати свої емоції словами, вміти говорити про свої потреби і порушення власних кордонів, вміти організувати свій робочий або особистий простір так, щоб він не заважав іншим. Все це та багато іншого у майбутньому допоможе дитині будувати здорові відносини як з однокласниками та друзями, так і з супутником життя та в робочому колективі.

Як правильно встановлювати обмеження?
Заборон не має бути багато. Якщо це маленька дитина, то організуйте простір таким чином, щоб заборон було якомога менше: приберіть всі небезпечні речі, залишаючи в доступі тільки те, чим малюк може користуватись, під час приготування їжі не відганяйте дитину, а дайте їй певне завдання. Якщо це дитина старшого віку чи підліток: аргументуйте кожне обмеження, не накладайте заборону там, де вам самому було б важко її дотриматись, залиште місце для компромісу та обговорення (лише деякі речі в нашому житті можуть бути категорично заборонені, всі інші потребують дискусій).
Будьте прикладом для власної дитини. Наприклад, дитині важко дотримуватись поваги до кордонів іншої людини, якщо її кордони весь час порушуються.
Думка батьків має бути єдиною. Не можна бути хорошим за рахунок іншого і дозволяти те, що заборонив інший. Так дитина засвоїть, що заборон можна не дотримуватись. А сварки між батьками і протилежне ставлення до одних і тих самих обмежень можуть призвести до істерик і нестабільної психіки.
«Ні» означає «ні». Не відміняйте свою заборону, навіть якщо дитина буде дуже сильно улещувати, плакати чи лементувати. Іноді буває дуже складно вистояти під натиском негативних реакцій на заборону, та лише ваша стійкість та витримка допоможуть дитині зрозуміти необхідність заборони та дасть можливість опрацювати свої реакції.
Кожна заборона чи покарання за її невиконання мають бути озвучені та аргументовані. Не «не можна, бо я так сказала», а «цього робити не можна тому, що…», не «ти покараний, бо мене дістала твоя поведінка», а «ти втретє за тиждень повернувся пізніше дозволеного часу, тож тепер два тижні ти користуєшся планшетом не більше години на день». Використовуйте «я-повідомлення», говоріть про власні почуття і переживання (адже діти часто не здогадуються про них), не погрожуйте власним здоров’ям (це взагалі неприйнятно), дослухайтеся до думки підлітка, будьте готові втілити покарання у життя, а не просто погрожувати.
Бути батьками складно, адже цьому ніхто не вчить і кожна ситуація унікальна. Постійно бути креативним, розуміючим, знаючим. Та батьки це перші люди, які навчать дитину любові до себе, поваги до оточуючих. Частіше хваліть дитину, говоріть слова любові та підтримки, поважайте її свободу. І тоді дитина зможе вирости сильною особистістю, що впевнена в собі.
#ЦентрФлоренс 


2 КВІТНЯ: ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО АУТИЗМ АБО - ДЕНЬ ПРИЙНЯТТЯ АУТИЗМУ (AUTISM ACCEPTANCE DAY)

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм 2 квітня – це міжнародно визнаний день, який закликає держави вживати заходів для підви...