Аудіоказки для школярів

Ласкаво просимо до "Аудіоказок для школярів" – унікального підкасту на YouTube, який занурює дітей в чарівний світ уяви та незабутніх пригод. 

Кожен епізод – це захоплюючі історії, які допомагають дітям розвивати уяву і вчити важливі життєві уроки. 📚

Ці казки не лише розважать, але й надихнуть на великі справи та важливі відкриття. 🚀 Нехай кожна казка запалює у душах дітей вогник віри, тепла та дружби! ❤️

Дозвольте своїм дітям зануритися у світ фантазії та навчатися важливим життєвим цінностям разом із "Аудіоказками для школярів". Нехай кожна казка стане для них новою незабутньою пригодою! 

Аудіоказки для школярів

Око Всесвіту

Пропоную метафору для саморегуляції та самоаналізу в системі мандалотворення «Око всесвіту» для роботи з відчуттям неспокою, розгубленості, порушенням відчуття контролю.  

 

Мета цієї вправи – повернення більш стійких усвідомлених можливостей сприймати себе та ситуації навколишньої дійсності. 

 

Опис вправи:  

 

Пропонуємо подивитись на ситуацію, яка відбувається в житті, за допомогою реконструювальної уяви. Ніби цю ситуацію ми розглядаємо, аналізуємо з погляду всесвіту в цілому. Зобразити проєкцію цієї ідеї через процес створення мандали «Око всесвіту». 

 

Клієнту пропонуємо знайти необхідні матеріали та на щільному папері створити мандалу, всередині якої можемо намалювати те око всесвіту. Дати клієнту можливість отримати усвідомлення від процесу творчості, у власному темпі створювати образ, що структурує уявлення про саму ситуацію та дає поштовх для розглядання ситуації по-новому, з більш ефективної позиції. 

 

Питання для аналізу: 

 1. Які думки приходили про ситуацію під час малювання? 

 2. Які висновки можемо провести після роботи і розгляду ситуації? 

 3. Чи подобається робота, процес створення?  

 4. Як можемо змінити ставлення про ситуацію після створення мандали? 

 5. Які реакції в тілі можемо відслідкувати? 

 6. Які емоції відслідковуємо, споглядаючи мандалу? 

 

Віковий діапазон: вправи +21.  

Форма реалізації: мандала. 

 

Про символізм образу    

 

Всевидю́ще о́ко (Око Господнє, Око Провидіння) — символ-алегорія Божественної всеприсутності, пильнування Свого творіння і всевідання; Того, Хто все знає і бачить. Символ використовували різні релігійні течії, просвітницькі рухи, езотеричні товариства. 

 

У християнській традиції символ тлумачать як Око Господа (Боже око), що наглядає за всесвітом і турбується про нього, знак Божого Провидіння і всевідання Творця. Історичні витоки вбачають у юдейських, старозавітних образах: «…ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає» [Пс. 32 (33):18]; «Не дрімає і не спить Охоронець Ізраїлю!» [Пс. 120 (121):4]; «Господні очі є на кожному місці, — вони бачать і злих, і добрих» (Пр. 15:3). Проводять паралелі (або міркують про генетичний зв’язок символів) із культурою Стародавнього Єгипту (Око Гора, Око Ра); мотиви «всевидющого ока» віднаходять у давньогрецькому мистецтві, трипільській кераміці тощо. 

 

У масонстві символ відомий під назвою «Промениста дельта», містить конотації всеприсутності й всезнання Верховної Істоти, Великого Архітектора, що спостерігає за працею «вільних каменярів». Першу згадку як масонського символу датують 1722.  

 

@Вікторія Назаревич 2023. Практики саморегуляції в арттерапії

Всесвітній день психічного здоров’я

 

День психічного здоров’я або ментального здоров’я у світі та в Україні відзначається щороку 10 жовтня. Свято покликане звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини та підтримки людей з подібними захворюваннями.

За ініціативи першої леді  Олени Зеленської в Україні реалізується Національна програма з охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, в якій вагомого значення набуває забезпечення якісного освітнього процесу та створення психологічно комфортного освітнього простору.

Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів освіти залишається забезпечення психологічної стійкості здобувачів освіти. Педагогічні працівники мають забезпечувати психологічну складову організації освітнього середовища, створюючи умови, що сприятимуть розвитку особистості кожної дитини, збереженню здоров’я та формуванню готовності до самостійного життя.

Ментальне здоров’я є важливою складовою психофізичного розвитку здобувачів освіти, що поєднує здоровий дух, гарне фізичне самопочуття та психіку людини із соціальним складником.

10 жовтня відбудеться всеукраїнський флешмоб #спільно_дбай для закладів освіти. Захід спрямований на те, щоб долучити максимальну кількість школярів до здобуття знань про підтримку власного психічного здоров'я, та має на меті встановити Національний рекорд України.

Для участі у всеукраїнському флешмобі потрібно відтворити руханку психологині Світлани Ройз, яку записав лідер Руху «Junior» телеведучий Олександр Педан. Відеозапис руханки доступний за посиланням. Покроковий план дій для участі можна знайти тут. Завантажити посилання на опублікований відеозапис руханки потрібно у цій формі.

корисними посиланнями від Світлани Ройз, які можуть бути використані педагогами для підготовки до тематичного уроку:

Ресурсний календар-порадник

Анкета самоперевірки

Психологічна підтримка дітей

Більше інформаційно-просвітницьких матеріалів

Техніка «ІСТОРІЯ В ШЕСТИ ЧАСТИНАХ»

 

 Техніка дозволяє проаналізувати систему ресурсів, які допоможуть визначитися з можливими стратегіями поведінки у складних життєвих ситуаціях. 
(автор: М. Лаад; модифікація: К.Гавриловської, Ю.Дем’янчук)

Мета: проаналізувати систему особистісних ресурсів, визначити додаткові шляхи ресурсування.
Інвентар: аркуш паперу формату А4, олівці або фарби і пензлик.
Час: 10-20 хвилин
Інструкція:
1. Розділіть листок на 6 рівних частин і у кожній частині дайте відповіді на питання інструкції у вигляді малюнку:
І. Оберіть головну дійову особу Вашої історії і місце, де вона проживатиме і намалюйте.
ІІ. Зобразіть символічно завдання або місію, яку виконує (має виконати) Ваш персонаж.
ІІІ. Зобразіть можливих помічників Вашого головного героя.
ІV. Окресліть перешкоду, яка може стояти на шляху реалізації героєм його завдання чи місії.
V. Покажіть як герой долає перешкоди, які виникають на шляху.
VІ. Розкажіть, що відбувається далі і чим завершується історія.
2. Почергово об’єднайте зображення 6 частин у єдину історію.
•Спробуйте співвіднести кожен елемент історії з основними параметрами моделі BASIC PH, які стосуються життєвих ресурсів: B (Beliefs and Values); А (Affects and Emotions); S (Social Relations); I (Imagination and Creativity); C (Cognition and Thought); Ph (Physiological Resources and Activities).
3. Визначте свої сильні сторони, які дозволяють Вам зберігати емоційну рівновагу в складних життєвих ситуаціях.
4. Напишіть 2-3 кроки, які Ви готові зробити протягом найближчих трьох днів для того, щоби активізувати незвичні для вас канали ресурсування.

Результат: техніка дозволяє проаналізувати систему ресурсів, які дозволять визначитися з можливими стратегіями поведінки у складних життєвих ситуаціях.

Людмила Гобова 

Вікно толерантності

Поговоримо про нашу НЕРВОВУ СИСТЕМУ

В психології є таке поняття як ВІКНО ТОЛЕРАНТНОСТІ.

Якщо коротко, це міра нашої здатності впоратися з реальністю. Витримати її, прийняти виклики, зберігати функціональність та ясний розум).  А не втекти від неї чи закрити долоньками оченята 🙃.

Вікно толерантності - це коли я почуваюсь в безпеці, можу бути в оптимальному стані спокою (відпочинок, розслаблення) або в оптимальному стані активності (цікавість, відкритість, ефективність, фізична активність).

Це стан, коли я комунікую з людьми, співпрацюю. Почуваюсь “я достатньо ок, а світ і люди достатньо безпечні”.

Але світ складний та непередбачуваний, та й ми не ідеальні роботи.

Тож буває, що наша здатність впоратися - значно менша за навантаження яке приносить реальність.

Наше вікно толерантності звужується, бо:

💔 Прямо зараз ситуація дуже складна і травматична, і її масштаб перевершує мою здатність витримати це і зарадити цьому. Мало мого внутрішнього ресурсу, мало підтримки зовні.

💔 Або в результаті дуже тривалого стресу нервова система настільки виснажена, що важко витримати навіть такі дрібниці як розбита чашка чи запізнення друга на зустріч.

В таких умовах нервова система перебуває в стані “небезпека” і займається виживанням. Для цього в нас є дві базові реакції:

❗️ ГІПЕРАКТИВНА реакція нервової системи (тривога, панічні атаки, нескінченні перевірки, гіперобдумування що пішло не так і як я мав зробити але не зробив, заїдання стресу тощо). 

Тут наш організм в режимі мобілізації сил - під дією гормонів стресу виділяється багато енергії, бо так закладено мільйонами років еволюції: бачиш тигра? бий його або тікай! для цього ось тобі купа енергії щоб вижити. 

В цьому стані тіло напружене, люди поруч дратують, і хвилюєшся за кожну дрібницю.

❗️ занадто ПАСИВНА реакція (апатія, відстороненість, байдужість, безсилля, аж до відчуття відчаю яке може перерости в депресію та думки про самогубство). 

Тут ми в режимі енергозбереження - сил так мало, що намагаємось зберегти хоч цей залишок. Апетит майже відсутній.

Хочеться полежати і щоб ніхто не чіпав. Опускаються руки. Уникання контакту, підтримки й руху.

Так працює наша нервова система, коли нам складно. 

Коли ми виснажені. 

Коли ми проживаємо дуже складну ситуацію життя.

Це нормальні реакції на ненормальні обставини.

ЯК З ЦЬОГО ВИХОДИТИ?

Якщо коротко: чим більше стресу - тим менше вікно толерантності.

❤️ Чим більше ресурсу - тим віконечко розширюється.

Тому: помітили реакцію бий/біжи/замри? Отже, мені зараз складно.

❤️  Отже, що я можу зробити і до кого звернутися щоб підтримати себе? Щоб добрати сил.

❤️ Шукаємо сферу свого впливу: в усьому цьому хаосі на що я впливаю? що залежить саме від мене? що я можу зробити? на що і на кого опертися?

✅ Бий/біжи? - сповільнюємось, робимо паузу, дихаємо, повертаємось в фізичне тут і зараз (5 сенсорних відчуттів).

✅ Замри? - м’яко активуємо. Посильними маленькими кроками, поступово збільшуємо рівень фізичної активності (з депресії виходимо ногами) та рівень ресурсної активності (робити щось для себе в задоволення та відпочинок, навіть якщо це полегшення на 1 бал з 10). Кожен день по-трохи, а не чекаючи вихідних чи відпустки.

✅ ДОЗВІЛ СОБІ ПОДБАТИ ПРО СЕБЕ. Поставити себе в пріоритет, бо здоровий егоїзм - запорука виживання, і без нього ми не можемо допомогти іншим (принаймі на довго нас не вистачить).

✅ Без нереалістичних гіпервимог.

✅ З турботою про себе.

Наталія Біда.