Практикум

 В посиланні багато практик для роботи з емоціями, ідей для заспокоєння та стабілізації, шаблони для пальчикового театру, маленьких книжечек та поробок для розмальовок  з копінг стратегіями. Розроблено Світлана Ройз з Halyna Tytysh , Nataliia Yelisieieva , Olena Marchyshyna Roman Marchishin ,Helena Iastremska . Зараз буде на часі для тих, з ким поруч діти 

Ресурсна скриня

ВПРАВА «ЯНГОЛ-ОХОРОНЕЦЬ»

✨️У такий непростий час для кожного великого і маленького українця так важливо підтримувати віру. Вірити означає давати шанс майбутньому бути і турбуватися про нього зараз. В  кожного свої масштаби  і горизонти, і так важливо їх не знецінювати, а підтримувати. Таким прикладом підтримки може бути створення янгола-охоронця, який стане маленьким помічником великого бажання. 

🎨Вправа для тих, кому хочеться не просто помалювати, а створити щось прекрасне.

🖇Матеріали для роботи: аркуш паперу, кольорові олівці, ножиці, клей

1 ЕТАП. Відріжте по всій довшій стороні аркуша 2 смужки  шириною 1 см і відкладіть, вони нам знадобляться дещо згодом. Складіть аркуш паперу, що залишився, навпіл і попросіть дитину намалювати або ж написати  як на сторінках книги, все, що вона дуже хоче вберегти. Це ніби інформація до запрограмування нашого майбутнього помічника. Потурбуйтесь, щоб дитини не малювала на лінії згину аби уникнути подальшого розрізання малюнків чи записів.

2 ЕТАП. Приступаємо безпосередньо до створення янгола-охоронця. Його алгоритм створення я прикріплю у відео нижче.

3 ЕТАП. Я його називаю, ШЕПТАЛКИ. Це особливий ритуал сакральності, секретності і особливої сили для дитини. Всі важливі слова ми говоримо вередині себе мовчки або ж дуже тихо. Попросіть дитину взяти свого янголика в руки, і нашептати йому слова «Янгол мій вперед іди – все важливе бережи» або ж те, що вкрай важливо озвучити самій дитині.

🙏Сила віри творить чудеса. Її цінність в тому, що не важливо в що чи в кого вірити, важливо з якою силою. Хай наша віра в Перемогу вже дуже скоро дасть свої плоди. 

🥰Обіймаю кожного, мої Маленькі і Великі Українці.

Янгол з паперу

Арт терапевтична техніка "Мій Дім - Моя Фортеця"

Вдихніть в малюнок життя

Зосередьтесь на ваших відчуттях.

В якому будиночку ви б їх посилили?

На якому поверсі?

З якими вікнами?

З яких матеріалів ваш будинок? Чи міцний він?

Добавте символічних деталей за схемою та опишіть 👇

Автор Дана Смаль

Істерики дітей – теорія та практики, маркекри нормалізації стану дитини і що може допомогти дорослому.

☀️ Коли у дитини істерика. Алгоритм дій дорослого:

1. Самим стабілізуватись Самим взяти в руку якусь річ, спертися на спинку стільця, чи стіну – зараз наших сил та опори може не вистачати. 

нагадати собі – істерика – означає, що занадто висока напруга. Іноді дитині важливо зараз випустити пару. 

.2. Бути в контакті з дитиною. Не переривати контакт. 

3.  якщо у дитини істерика, вона не чує наших умовлянь, погроз та нотацій. Надати підтримку почуттям дитини. (Назвати почуття дитини). Ти злишся? Ти сумуєш? Зараз зовсім складно? Ти втомилась? Намагатись озвучити потребу дитини. Істерика потребує берегів – нашої уваги, часто – наших рук та обіймань. Давай я візму тебе на руки! Мені теж так хочеться додому. Якщоб я могла, я б для тебе….

 4. Якщо це маніпуляція –бути в контакті, почути потребу – але дати зрозуміти, що маніпуляція не пройде. 

5. Якщо дитина мала – допустимо перефокусувати увагу. 

6. Тільки після того, як контакт відновлено, після того, як потреба дитини почута, усвідомлена – можна розпочинати раціональний діалог. Почати переказувати те, що було до початку істерики і супровождувати в раціональному висновку.

4. У істерики є інерція – вона не може припинитися одразу ж. 

5. Продумати напрацювати практики, що робити після істерики, коли сама істерика пройшла, щоб не було відчуття втрати близкості. (обійманці, мізинчики, будь-що)

☀️ Тепер теорія і ще практики:

емоційні прояви, скоріше за все, будуть сильніше не тоді, коли сама гостра небезпека, а коли вже є хоч якійсь період спокою. І це може бути і, коли дитина в Україні, і вже в більш безпечних містах та країнах. 

☀️ Перші потреби дитини – безпека та близкість - емоційний контакт з надійними дорослими. зараз про базову безпеку ми говорити не можемо, а на емоції та емоційний контакт у батьків просто може не вистачати сил та часу. Це нормально, коли дитина, що проявляє навіть здорові емоції, викликає у нас роздратування чи агресію. 

Проявити те, що в неї накопичилось, вона може тільки з тими, кому довіряє. 

дуже складно грати з дітьми, та витримувати напругу емоційністю чи іграми. 

В цьому дописі саме про відновлення відчуття безпеки та близкості - це має зменшити істерики та інші симптоми:

☀️. МИ НОРМАЛЬНІ  в ненормальних умовах. ми залишаємося найкращими батьками і в воєнний час, навіть більше. 

Чому ми не можемо зараз бути такими близькими, як би хотіли, чому так складно грати: Майже у всіх нас підвищений рівень кортизолу. Майже всі ми намагаємося витримати напругу – чи в житті в небезпеці, чи в адаптуванні к новим умовам.  

Звертання до емоцій (гра з дитиною, сльози, страх, капризи дитини) ще і ще активізує лімбічну систему мозку, тобто ще повищує рівень кортизолу. і наші реакції на дітей зараз закономірно можуть бути більш різкими. Діти можуть бісити, терпіння може не вистачати, і навряд чи у нас є час побути хоч трохи без дитини та контролю, щоб відновитись. 

+ тривога вимагає контактувати з інформацією – контролювати новини. Часто ми не можемо перемкнутись на щось інше. 

☀️ Що робити: при будь якій можливості нам потрібно відпочивати, 

треба пам'ятати, що війна сприяє і нашому регресу – багатьом з нас хочеться на ручки. Але «ручки» - це ми самі. І нам дуже дуже важливо хоч на 2-5-15 хвилин робити паузи – в листанні новин, в спілкуванні, в турботі про себе. 

🌲 Треба виписати, занотувати для себе практики відновлення (тілесні, медитації зараз не всім можуть бути корисними)

🌲 Режим дня! Це те, що дає відчуття кордонів.

🌲 В занняттях з дітьми варто обирати, як і в мирні часи – те, що нам самим може приносити хоч якесь задоволення. наші жертви обертаються нашим же вигоранням. 

Я не можу зараз читати та звично грати з донькою, але ми разом співаємо, я їй майструю іграшки.

🌲 дуже важливі зараз - Тілесні ігри (я їх публікувала) - це і безпека, і близкість, і стабілізація нервової системи

☀️ Коли дитина починає гратися, коли вона повертається до  звичних в мирний час занять – це ознака того, що вона почала відновлюватись. 

І важливо – нам дуже важливо направляти її до цих звичних занять. 

що ми можемо відновити з нашого мирного життя? Може, хоч щось з тих страв, що їла дитина, домашні ритуали, пісні, слова?

(коли ми приїхали до Франківська, донька відмовлялась їсти. Почала – коли я знайшла в магазині макарони – павутинки, що були для неї знайомі. Після цього вона потроху почала їсти різні страви)

☀️ Маркери того, що рівень безпеки починає хоч трішки відновлюватись – дитина їсть (не надмірно, бо надмірність – це теж ознака стресу), відновились процеси травлення (туалет, дефекація), відновлюється сон, дитині цікаво спостерігати за іншими, вона починає цікавитись тим, що поруч, поступово може відходити далі від дорослих. Починає відпускати. 

☀️ Ігри для зняття напруги: 

ще раз - Зараз дуже потрібні тілесні ігри

Ігри на екологічний вихід агресії -я теж їх публікувала. 

🌲 Після того, як донька заспокоїлася сьогодні після істерики, я їй запропонувала пограти в тварин, яки хочуть вити – і ми вили вдвох, як вовки, нили та мугикали, як кошенята, уявляли, як могли б вити різні тварини – це і для мене була «нормалізація» того, що я не можу собі дозволити проявити, «як доросла». Після цієї гри перетворюємося на веселих тваринок. А потім на людей. 

🌲 Хочу ще нагадати про «Ворі Дол» - (це може бути і наша мотанка) – лялька – втішителька (утешительница), лялька від тривог - яку можна зробити з гілки дерева, обмотати нитками. Коли ми обмотуємо – це «обережна» дія, це такі метафоричні обійманці та відтворення контуру безпеки. Така лялька кладеться під подушку – і «забирає» погані сни, тривоги, страхи.

Їй можна «розповідати» про те, що складно , вона може бути в кишені дитини. 

Пишу швидко під час «переможної сирени» - може бути багато помилок

сил нам всім - дітям та дорослим!

обіймаю! ❤️

23 практики, ігри, що допомагають екологічно «відреагувати злість», проявити агресію.

 Для дітей різного віку. Зараз тема агресії болюча і закономірна. 

Всі ігри зібрані для різних "каналів агресії" - голос, зуби, руки, нігті, ноги, живіт, рефлексія - слова. Але у всі ці ігри можна грати, лише якщо ми самі можемо витримати напругу злістю.

1.  «Видихнути хмару» - уявити, що вдихнули хмару і видихнути її зі звуком, можна з грозою та блискавкою (ми розкриваємо руки – показуючи, який розмір хмари ми вдихаємо, а на видиху видаємо звук, та зводимо руки, «зменшуємо» розмір хмари, долоні в кінці видиху з»єднуються, мов у хлопку. Можливо, супроводжуємо видих, тупотінням ніг)

2. "Погода" – ми обережно простукуємо подушечками пальців долоні чи тіло дитини– своїми доторками відіграючи - спочатку м»які доторки, немов дитину гладить сонечко і легкий вітер (йдемо -стукаємо - повільно, м'ягенько тихо), потім вітер посилюється починається дощ - починає йти швидше і тупотіти. Дощ посилюється - торкаємося сильніше, злива – ще сильніше простукуємо, гроаз - ураган – ще сильніше, дмухаємо і кричимо, вітер заспокоюється, дощ стихає - поступово йдемо тихіше і повільніше. Закінчуємо «прекрасною погодою». Можна запропонувати, щоб дитина відігравала погоду кроками на місці – розгойдувалася, потім тупотіла ніжками, потім стрибала і кричала (коли грім), потім посміхалася та розслаблено погойдувалася, при «ясній погоді»

3. "Собаки" - "перетворитися" на добрих собачок, що вихляють хвостиками, потім, злих собак, що гарчать один на одного. А потім, знову перетворитися на добрих собак, що принюхуються, та знайомляться

4. «клац-клац» - клацати зубами, ніби від холоду, потім показувати зуби, як мавпочки, показувати зуби і гарчати, як тигри. Перетворитися на людей

5. «РРРРР» – перетягувати тканину, тримаючи в зубах

6. «Докричатись до Місяця»: якщо є можливість проявляти голос в повну силу.  уявити, що треба крикнути послання космонавтам чи інопланетянам. (можна кричати з різних кутів кімнати один одному, можна спрямовувати звук «далеко-далеко»)

7. «Плювалки» виплюнути, видути – з трубочки горошину, будь що - в ціль

8. «Лети!» Дути один на одного, як на перо. Дозволити собі дути на дорослого, щоб його «здути» з місця

9. "Товкалки" "Відштовхнути повітряною хвилею" дорослого (партнера з гри) – зробивши відштовкуючи жест руками. Батько «відлітає» від дитини

10. «Подушковий бій» (якщо це доречно в умовах, яких живемо)

11. «Борці сумо» - засунути подушку під футболку і штовхатися, подушка пом'якшуватиме удар

12. Рвати папір і потім зібрати з уривків колаж (будь який образ, можна задати його, можна запропонувати дітям викласти та клеїти щось своє)

13. «Шкрябалки та дпряпалки» – нігтями «прошкрябати» малюнок у тісті, у фользі, у крупі, плівці. У пакет, що закривається, залити фарбу. Дитина подушечками пальців і нігтями прорисовує (дряпає) візерунки

14. боулінг, збивати будь-які предмети (дозволити порушити порядок)

15. «Злий бобер» – придумати злу тварину і поводитися, як, ми припускаємо, може поводитися ця тварина. Потім перетворитися на добру тварину. Потім, у людину

16. «Випустити пазурі» – показати, як тигреня шипить і показує пазурі, коли хоче захиститися. (потім перетворитися на людину)

17. малювати каляки-маляки, стиснувши в кулаку фломастер або олівець

18. «У ціль» – зім'яти в руках папір, потім, як м'ячиком, потрапити в ціль

19. кричати в «мішок для крику», чи  стакан, чи в подушку

20. «бодалки – так-ні» (бодатися руками чи головою, говорячи по черзі – так чи ні)

21. люблю – не люблю (говорити один одному – я люблю, коли… я не люблю, коли…

22. радію-злюсь (я злюсь, коли. Я радію, коли)

23. Можна уявити всередині пружину, яка стискається-розтискається і підстрибує всередині, присісти, обіймаючи коліна і розпоямитись, мов пркдинка.

покласти руку на живіт, зробити вдих і різкий видих.

Допоміжні думки:

Нам важливо розповісти дитині, що емоція – це сигнал нашого мозку на те, що відбувається. Зараз агресивні прояві закономірні. Сама війна – надагресія. 

Злість дітей важлива. 

Злість така ж важлива, як і радість, і сум.

Від того, що ми відчуваємо емоцію – ми не добрі та не погані.

Якщо ти злишся - ти не злий. Ти людина, яка зараз злиться.

 Іноді, коли агресивність дуже сильна, ми уявляємо, як би все зруйнували, як би когось вдарили або, навіть, вбили. Зараз – наша агресивність природна. Але ми в жодному разі  не шкодимо собі та іншим. 

Зараз ми маємо право ненавидіти та злитися. Але ми створені не тільки з ненавісті та злості – що в нас ще є? я відчуваю лють до ворогів, але я продовжую відчувати любов до тих, хто мені близький. Я більше - ніж будь яка моя емоція чи прояв. 

Сил нам!

Як ужитися всім в одній квартирі

Багато хто зараз живе зі своїми родичами в обмеженому просторі. І стикаються з тим, що це не так просто, навіть якщо у вас були добрі стосунки до війни. На те, як вам житиме разом, впливає багато факторів:

🔹 Загальна напруга через війну та невизначеність.

🔹 Різні емоції, які супроводжують глобальні та індивідуальні зміни (переїзд, втрата/зміна роботи, фінансові труднощі тощо)

🔹 Стан здоров'я (фізичного, психічного), якість сну, харчування, фізичної активності.

🔹 Особливості відносин, які вже були і до війни.

🔹 Особливості світоглядів, переконань і правил - ми різні, зі своїми статутами.

🔹 Очікування: від, від інших, від світу.

🔹 Мало особистого простору, меншого доступу до різних ресурсів, у тому числі і до того, що наповнює емоційно.

🔹 Фінансові обмеження (чи всі дієздатні дорослі працюють, який ваш бюджет) та побутові нюанси.

🔹 Особливості країни/міста, куди ви переїхали.

🔹 Соціальний капітал (чи є інше спілкування, крім родичів, його якість).

🔹 Щось ще, чого я не врахувала, але що вам спадає на думку у зв'язку з вашими обставинами.

Кожен із цих факторів може впливати більше чи менше. У кожному є щось, на що можна вплинути, і щось, з чим доведеться просто змиритися. Так, це не те, що ви хотіли, не те, що вам на 100% комфортно, але зараз так.Подумайте над тим, які з вищезгаданих пунктів у вашій ситуації впливають сильніше? І що ви можете зробити, щоб полегшити життя собі та своїм близьким усередині цього «зараз так» з урахуванням довгострокової перспективи?

Накидала кілька пунктів, які вам можуть бути корисні. Приміряйте до своїх обставин, модифікуйте, спробуйте те, що вважаєте доречним.

1. Обговоріть побутові питання та правила: хто колись готує, прибирає, миє посуд, купує продукти тощо. Вдома ви це робили органічно, зараз же у всіх свої очікування та правила, вони можуть взагалі не співпадати. Подумайте над тим, щоб створити статут на час спільного проживання. Не робіть із цього щось суперсерйозне, обговоріть у розслабленій дружній манері.

2. Обговоріть бюджет на продукти та загальні витрати: загальний чи кожен за себе? Хто скільки інвестує, якщо загальний? Як загалом у вас із фінансами, чи потрібно шукати роботу? Питання грошей викликає багато напруги, краще все обговорювати та проясняти, навіть якщо це неприємно. У довгостроковій перспективі збирати невдоволення та дискомфорт — програшна стратегія.

3. Слідкуйте за своїм станом і дбайте про себе. Регулярно знімайте емоційну та фізичну напругу + шукайте способи, як поповнювати ресурс. Чим більше у вас ресурсу, тим легше знаходити здорові рішення у конфліктах, дбати один про одного і взагалі переживати цей період.

4. Активно дякуйте за все добре, що говорять/роблять люди, з якими ви живете. Це корисно і для них, і для вас: подяка впливає на рівень щастя.

5. Вибачтеся, якщо ви були неправі, висловили свою думку занадто різко.Усі іноді помиляються.

6. Звертайте увагу на себе, свої вчинки, свої цінності. Що залежить від вас? Якою людиною ви хочете бути у цих відносинах? Що потрібно для цього робити?

7. Організовуйте собі особистий простір: якщо не в квартирі, то на прогулянці, на балконі виходьте зі своїх обставин. Регулюйте дистанцію та зближення.

8. Говоріть про свої потреби та запрошуйте інших ділитися своїми, щоб домовлятися. У стресі все більш уразливі + посилюється очікування, що хтось має вгадувати наші бажання. Але так не працює, поряд такі ж люди, що стресують. Розпізнавати свої потреби та шукати шляхи їхнього задоволення — наша відповідальність.

9. Застосовуйте принцип «я-висловлювання», коли прояснюєте щось неприємне. Приклад такого висловлювання: Мені неприємно, коли ти береш мої речі без попиту. Я потім не можу їх знайти. Я не проти ділитися з тобою чимось, але, будь ласка, заздалегідь питай мене про це. Добре?" замість "Як мене дістало, що ти береш мої речі!"

10. По можливості та за бажання організовуйте мікротрадиції в новому будинку. Наприклад, наприкінці дня можна обговорювати, що хорошого сталося за день, а у вихідні готувати млинці. Робіть щось, що може додати теплоти до вашого контакту.

11. Ваш варіант. Можливо, поки ви читали цей текст, у вас з'явилися свої думки, що краще спрацює у вашій ситуації. Добре, запишіть, поки не забули, і спробуйте впровадити.

Помічайте, коли вам добре та комфортно. Створюйте себе!!!

Н. Сабліна

Індивідуальне навчання 3 клас

✅10 порад дітям, як опановувати емоції

Навчитися розуміти та «приборкувати» свої емоції важко навіть дорослим, що вже казати про малюків, які лише починають пізнавати світ. Як же ж допомогти дітям давати лад усім тим почуттям, що вирують усередині? Як навчити розрізняти їх? А головне – опановувати, а не йти у них на поводі? В цій статті ми розкажемо вам, як найкраще допомогти дітям навчитися давати раду власним емоціям.

1️⃣Усі емоції важливі!

Емоції допомагають нам розуміти, що з нами відбувається. Не буває поганих та хороших емоцій, але є неприємні та приємні. Неприємні емоції – знак того, що щось не так, або навіть попередження про небезпеку. Зазвичай такі емоції спонукають нас діяти відповідним чином і захищати себе.

2️⃣Визначай та називай свої емоції

У емоції, як і у кожної речі, є своя назва й ознаки. Ми краще розуміємо, що з нами, та краще керуємо емоціями, коли даємо їм назви.

Страх допомагає нам уникати небезпечних ситуацій, при цьому ми стаємо більш зосередженими, настороженими та здатними захистити себе.

Гнів допомагає нам відстояти себе.

Смуток змушує нас на деякий час гальмувати та «відступати», щоб мати час обміркувати певну ситуацію.

Огида допомагає нам дотримуватись гігієни та чистоти.

Радість говорить нам про те, що у нас усе гаразд.

3️⃣Використовуй емоційний термометр, досліджуючи емоції

Почуття можуть бути маленькими або великими. Отже, ми можемо їх вимірювати та створювати власну шкалу для них, наприклад, від 1 до 5. Як я почуваюся, коли маю гнів на 5 балів за емоційним термометром? Як почуваюся, коли гнів на 2 бали? Чи є якісь відмінності?

Подумай і вигадай разом із дорослим, що саме тобі може допомогти чи що саме ти можеш робити, щоби впоратися з цими емоціями, коли вони сягають кожного з рівнів за шкалою твого емоційного термометра.

Наприклад:

– злюся на 3 бали – розповісти дорослим, що саме я почуваю і що потребую;

– гніваюся на 5 балів – роблю фізичні вправи, не пов’язані з ситуацією гніву (стрибки, біг).

Знай, розрізняй, раду давай: 10 порад дітям, як опановувати емоції, емоції, емоційний інтелект,виховання дитини,емпатія,розвиток емоційного інтелекту,розвиток дитини,шкільна освіта,покращити самопочуття, приборкати емоції,впоратися з хвилюванням,тривога,емоційне здоров'я, «Монстрик і його кольори», Анна Льєнас

4️⃣Наші емоції тісно пов’язані з тілесними відчуттями

Коли ми гніваємось, можемо відчувати, як тіло напружується, стискаються кулаки, ми червоніємо. Коли боїмось, то можемо відчувати нудоту, біль у животі, нам може здаватися, що не вистачає повітря, може паморочитись у голові. Це нормальні відчуття, нічого поганого від них не станеться. Ці відчуття допомагають нашому тілу діяти. Вони минуть тоді, коли стихне наша емоція.

5️⃣Навіть найсильніші емоції завжди минають

Емоції чимось нагадують морські хвилі на узбережжі – вони можуть бути менші, більші, можуть бути величезними, але всі ці хвилі поступово зникають біля берега. Тож, яка би не була емоція, важливо пам’ятати, що вона розсіється, як і хвиля. Ми можемо дати собі час спостерігати за хвилею, дати час їй пройти, але не чіплятися за неї й не намагатися позбутися.

6️⃣«Мудрі думки» допомагають зменшити неприємні почуття

Щоб краще давати раду з неприємними емоціями, нам треба знати, що думки, емоції та наші дії пов’язані. Наприклад, коли тобі треба зробити щось, чого ти ніколи не робив або не робила раніше (грати у нову гру, вчитися писати чи читати у школі), може прийти думка: «У мене нічого не вийде» чи «Я не зможу». Оскільки ти починаєш так думати, з’являється почуття страху. І, відчуваючи страх, ти можеш уникати цієї нової гри чи не хотіти йти до школи. Тобто, думка («Я не зможу») викликає почуття (страх), яке призводить до дій (униканню нових ігор чи навчання). Але ж думка «Я не зможу» не є обов’язково правдивою, не є точним фактом. І, якщо ми маємо якусь думку, то не обов’язково саме їй вірити. Ми можемо поливати «соусом мудрості» свої негативні думки, змінюючи їх на ті, які допоможуть почуватися краще та діяти краще. Також можемо уявити, що негативні думки проходять повз нас, як хмаринки в небі, чи уявити, що спускаємо їх в унітаз.

7️⃣Дихаємо, щоби стишити емоції

Один із найпотужніших способів керувати потужними емоціями – глибоко дихати. Сильне глибоке дихання розслабляє мозок, заспокоює наші сильні почуття та допомагає приймати розумні рішення. Хоча є невелика проблема – занадто складно робити щось нове, коли ти дуже засмучений, тому ліпше починати тренуватися вже зараз, коли ти спокійний. Чим більше ти практикуєш глибоке дихання, коли у стані спокої, тим легше тобі буде робити це, коли ти будеш засмученим чи засмученою.

Ось кумедний спосіб попрактикуватися. Ти можеш робити цю вправу де завгодно – в машині, у ванній, на вулиці.

«Гаряче какао»:

Уяви, що ти тримаєш у руках чашку з гарячим какао. Зроби вдих через ніс протягом трьох секунд, як ніби відчуваєш приємний шоколадний запах. Потім видихни через рот протягом трьох секунд, як ніби хочеш остудити це какао. Повтори чотири-п’ять разів, поки не почнеш відчувати себе розслабленим.

8️⃣Помічати, що є тут і зараз

Цьому допоможуть деякі вправи.

«Чуття павучка»:

На прогулянці уяви себе павучком. Використовуй «чуття павучка»: нюх, зір, смак і дотик, щоби відчути, що відбувається навколо тебе та всередині тебе, тобто те, що ти відчуваєш.

«Баночка з блискітками»:

Наповни банку водою, засип туди блискіток, розмішай так, щоби вони кружляли в банці. Уважно спостерігай, як саме блискітки кружляють, а потім осідають. Подумай, що інколи наш розум як ця банка – часом він хаотичний, і ми не дуже добре бачимо. Але коли він спокійний, блискітки осідають і ми бачимо ясно.

9️⃣Проси допомоги у дорослих

Часто, коли нам дуже зле й емоції переповнюють нас, найкращий спосіб пережити їх – це бути поруч із дорослими, які зараз можуть підтримати та допомогти, ті, яким ти довіряєш і з якими можеш поділитися тим, що зараз відчуваєш.

Знай, розрізняй, раду давай: 10 порад дітям, як опановувати емоції, емоції, емоційний інтелект,виховання дитини,емпатія,розвиток емоційного інтелекту,розвиток дитини,шкільна освіта,покращити самопочуття, приборкати емоції,впоратися з хвилюванням,тривога,емоційне здоров'я, «Монстрик і його кольори», Анна Льєнас

🔟Вивчай емоції у легкій ігровій формі разом із героями улюблених книжок

Монстрик із книжки-картинки відомої каталонської письменниці Анни Льєнас «Монстрик і його кольори» швидко та легко допоможе малечі розвинути емоційний інтелект і підготуватися навіть до найбурхливіших переживань і хвилюваннь. Разом із маленькими читачами харизматичний головний герой цієї симпатичної книжки весело та делікатно досліджуватиме почуття, а заразом і кольори, мандруючи зі сторінки на сторінку, розглядаючи яскраві малюнки та показуючи кожну емоцію через простий і зрозумілий приклад. А однойменна розмальовка перетворить процес вивчення емоцій на веселу та захопливу гру. Крім того, вона допоможе малюкам ще краще розібратися з власними емоціями та реалізувати свій творчий потенціал.

Автор: Юлія Джежелій

Джерело: bokmal.com.ua

Стабілізація емоційного стану. Швидка самодопомога

Стабілізація емоційного стану. Швидка самодопомога

Про різницю між похвалою і підтримкою.

Давно підбиралась до важливої теми, як потрібно хвалити дитину, щоб підтримати її, вселити відчуття власної цінності і при цьому не робити її залежною від постійного схвалення. (Це ж стосується і подяки, і критики.) 

Я люблю слово «молодець» і часто думаю, як зробити так, щоб «я молодець!» бриніло силою всередині нас, а не постійним питанням – в очах дітей і дорослих. Щоб наша похвала не стала своєрідною несучою стіною для самооцінки.

Нам важливо пам’ятати, що і нагороди, і покарання з часом знижують мотивацію.

Але саме зараз ми всі потребуємо уваги до найменших наших перемог, нам дуже потрібен досвід, що ми хоч якусь дію змогли завершити, щось проконтролювати, що ми можемо бути успішними – навіть, в складних умовах. І ви самі бачите, як зараз діти потребують зворотнього зв"язку від нас.  

☀️ Самооцінку не можна підвищити іззовні. Усі наліпки, подарунки, оцінки, похвали, вподобайки (лайки) мають тимчасовий ефект. І при цьому формують залежність. А у дитини / дорослого так і не з’являється стійка впевненість у своїх силах, І щоразу доводиться знову й знову научатись «присвоювати» собі результат.

Я часто помічала: коли розхвалюєш людину, говориш, яка ж вона молодчина, яка розумниця і таке інше, вона нібито навмисно намагається спростувати ці слова, ніби сумніваючись в їхній щиросердності.

Основний принцип – це не лише говорити слова «молодець», «розумниця», а бути щирим і фокусувати увагу на конкретиці, на тому, що саме ми хвалимо-відмічаємо і за що. Власне, це й дає відчуття значущості, цінності зробленого. 

Якщо ми наголошуємо на цінності, а далі починаємо наступну фразу з частки АЛЕ – це знецінює все сказане раніше.

Різниця в похвалі і підтримці: підтримка – стає внутрішньою силою. Похвала – тимчасовою підпоркою.

☀️ Кілька прикладів:

Похвала: «Молодець! Я годжуся тобою! Хороший хлопчик / дівчинка».

Підтримка: акцентуємо увагу на тому, що саме «ми підтримуємо», нам важливо назвати, що саме те, що ми вважаємо найціннішим.

🌲 Дитина: «Я красиво намалював / намалювала?

Похвала: «Який чудовий (красивий, талановитий і таке інше) малюнок!» 

Підтримка: «Які яскраві кольори! На малюнку і сонце, і веселка, і віконця у будиночку видно! А це, схоже, собака на вулиці! Тобі подобається малювати, так? Це відчувається одразу!

(Дитина, відчуваючи підтримку, починає захоплено розповідати про те, що намалювала, що їй вдалось, а що далось важко, ділиться своїми планами і таке інше. А коли ми її тільки хвалимо, у неї залишається відчуття деякої незадоволеності, дитина може навіть несподівано чинити опір похвалі.)

🌲 Дитина: «Я сьогодні отримала 12 балів з математики».

Похвала: «Ти у нас геній!»

Підтримка: «Ти так багато вчився (як варіант – «тобі цікава математика»; «ти розв’язав усі приклади», «а що було найскладнішим?», тобі було складно, все відволікало – і навіть в таких умовах ти впорався

Ще кілька прикладів:

🌲 Похвала: «Хороший хлопчик, сам вдягаєш колготки! »

Підтримка: «Ти сам, без сторонньої допомоги розібрався і вдягнув колготки! Я навіть  не помітила, як швидко ти з цим впорався!»

🌲 Похвала: «Ти природжений письменник! Краще за всіх у класі пишеш твори!»

Підтримка: «Коли я читала твій твір, я нібито бачила й чула все те, про що ти описуєш: і дзюрчання струмка, і шелест вітру в кронах дерев, я бачила людей, – так влучно і красиво були підібрані слова. Так викласти свої думки і почуття здатні справжні письменники».

Тепер варіанти з АЛЕ:

🌲 «Ти так напрочуд добре впорався із завданням! Молодець, але зробив не зовсім акуратно».

Варіант підтримки без частки АЛЕ: «Усі цифри / літери на сторінці стрункі, як дерева у лісі. А ось ці – мов вітер похилив. А тут – калюжа після дощу? давай витирати?»

🌲 "Ти зібрав іграшки, молодець, але не міг би це робити й хуткіше?»

Варіант підтримки без частки АЛЕ: «О! Іграшки були зібрані зі швидкістю спортсмена-супергероя! Ще кілька хвилин – і ти встановив би новий світовий рекорд!»

І ще –коли дякуючи людині, не просто говориш «спасибі», а вказуєш за що саме ти їй вдячний, власне подяка стає більш щиросердною, а тому більш значущою й цінною.

Світлана Ройз 

Індивідуальне навчання 3 клас

Індивідуальне навчання 3 клас

Індивідуальне навчання 4 клас

Надання першої психологічної допомоги

"Голос спокою" - сайт з аудіо-вправами для дітей та дорослих

Голос спокою. Як заспокоїтись у тривозі та стресі?

Аудіовправи з керованими образами для дорослих та дітей, щоб допомогти їм подолати занепокоєння.

Сайт  Голос спокою створений голландською групою медичних працівників: двома лікарями, медсестрою-спеціалістом, психологом та медичним (гіпно)терапевтом, у співпраці з українськими перекладачами.

Велика риба спокою

Дуже-дуже полюбляю зооморфні метафори в арттерапіі та вважаю їх одним з найпотужніших джерел нових програм поведінки при  наявності труднощів із самовизначенням у когнітивній дезорієнтації внаслідок важких ситуацій, подій та станів. 

Символічне звернення до власних образів твариного символізму для визначення психодинаміки, феноменології та персональної методології пізнання досить часто стає одним з найбільш простих шляхів подолання захисних механізмів та опору в процесі інтегративної арттерапії. 

Образ тварини - це певна структура та підказка в емоційних реакціях та поведінкових стратегіях самозбереження, виживання в ситуацї травматичного стресу.

Тому хочу запропонувати цікавий  образ великої риби спокою. 

Для цього нам необхідно розвинути образ та уявити, що глибоко в нашій психіці завжди спокійно, як в глибинах океану, а на поверхні наші емоцїї здіймають шторми та хвилі. 

Але ми можемо звернутись до тих глибин, щоб заспокоїтись, уявити, як там живе Наша власна велика риба спокою. Спробувати сфантазувати  цю рибу та описати її. За можливості придумати, як вона спокійно та врівноважено проживає там день за днем попри хвилі, що здіймаються на поверхні. 

Ми можемо запропонувати зліпити з глини цю рибу чи намалювати на великому аркуші паперу. Реалістичність образу не має значення, тому можлива поява чудернацьких та фантастичних, абстрактих та космічних риб.

З поширенням християнства та його цінностей символ риби став досить багатозначним. Риба й вода символізують очищення, плодючість, життя. Адже риба живе у воді, а вода — Праматір Світу. За багатьма міфами й легендами різних народів світу нашу землю тримають на собі три велетенські рибини. Коли вони починають ворушитися, на поверхні виникають землетруси. Потужна символіка цього елементу забезпечує арттерапевта механізмами регуляції в уяві, що впливають на зміну поведінкових стереотипних реакцій у кризі. 

Проведіть після творчої реалізації образу міні-аналіз з клієнтом, пофантазуйте, відслідкуйте зміни, які відбулися в емоційному стані, підведіть до аналізу свідомих шляхів здобуття спокою в умовах травматичного стресу.

©️Вікторія Назаревич  

Заняття для дітей, які відчувають тривогу

Техніка «Мокра собака»

Пам'ятаєте знамениту приказку «Все в житті взаємопов'язано»? Так от, це відноситься не тільки до того, що відбувається навколо нас, але і до нашого внутрішнього стану.

Техніка "Мокра собака" підходить для скидання напруги через тіло. Якщо ви після якоїсь події відчуваєте неприємні емоції, то ця вправа дозволить знизити їхню інтенсивність або звести нанівець.

Отже, уявіть себе собакою 🐕 Але не просто собакою, а тим, який щойно викупався. Що вона (ви) зробить насамперед? Звичайно, обтруситься.

Вставайте на четвереньки і починайте обтрушуватися. Робіть це як слід, щоб вся вода пішла з вашої шубки. Потрясіть головою, тулубом, руками, попою, ногами.

Поексперементуйте з темпом та швидкістю обтрушування, спробуйте додати звуки. Вживіться у цю роль мокрого собаки. Продовжуйте вправу до тих пір, поки не відчуєте, що достатньо (але, будь ласка, не перестарайтеся до темряви в очах).

Якою б грайливою була ця техніка, насправді вона служить глибоким цілям — активізує парасимпатику для розслаблення та утилізує гормони стресу, спрямовуючи тіло в дію.

До цієї вправи є лайфхак, якщо можливості стати на четвереньки немає, а стрес хочеться скинути. Уявіть тоді, що ви сильно запилилися. Обтрушуйте себе руками, трясіть ногами і головою. Підійде для виконання у будь-яких умовах.

Бережіть себе!    

Н.Саблина

Як працює воронка виснаження?

Усі ми зараз почуваємось схоже й це нормально🤝

Сьогодні кількість тих, хто оцінює свій емоційний стан як дуже напружений або напружений складає майже 50%. У спокійному емоційному стані сьогодні лише 8% опитаних. [За даними опитування  соціологічної групи "Рейтинг"]

•  У складних життєвих обставинах людина може обирати різні стратегії поведінки: наразі, 50% опитаних намагаються активно вирішувати свої проблеми – для умов війни це показник хорошої адаптації до ситуації та прийняття відповідальності за своє життя на себе. 

•  35% намагаються перечекати, не поспішають з рішеннями, отже займають пасивну позицію. 13% шукають підтримки в інших людей.

🙁 У цей момент ви вирішуєте головні завдання, відкидаючи всі другорядні, наприклад спілкування, прогулянки, мінімальну фізичну активність - те, що приносить позитивні емоції. Коло замикається. 

З дня на день ми все більше виснажуємося і стаємо в'язнем цього стану, який може при призвести до депресії.

Чи спостерігаєте ви у себе якісь з цих симптомів?

- Підвищена дратівливість;

- погіршення творчих здібностей;

- звуження кола контактів чи просто небажання бачити людей;

- небажання виконувати деякі рутинні справи: відкривати листи, сплачувати рахунки, відповідати на телефонні дзвінки;

- швидка втомленість;

- відмова від фізичної активності;

- відкладання завдань або невиконання їх у строк;

- зміна режиму сну (недосипання або потреба спати занадто довго);

- зміна режиму живлення.

Якщо ви відзначили 3 і більше пунктів, ви вже маєте справу з воронкою виснаження.

❓Що з цим робити❓

Візьміть аркуш паперу, розділіть на 2 стовпці. В один стовпець випишіть те, що вас надихає, сповнює енергією та радістю. У другий стовпець – запишіть те, що забирає сили.

🤔 Проаналізуйте, що з того, що забирає ваші сили, ви можете трансформувати. Наприклад, прибирання будинку – передати іншим членам сім'ї, а собі залишити миття посуду та прання. Або ж, наприклад читання новин скороти лише до одного разу на день.

Також проаналізуйте перший стовпець і те, що з нього ви можете внести у своє повсякденне життя прямо зараз. Те, що вас наповнюватиме щодня. Наприклад, виділити собі 5 хвилин і слухати спів птахів на вулиці або спостерігати за природою чи послухати музику. Відновіть свій розпорядок дня, сну та неспання.

Плануйте свій день з урахуванням збереження балансу між важливими та необхідними справами та справами, які наповнюю вас енергією та радістю.

❤️Плануйте свої маленькі радості та задоволення, доступні тут і зараз.

Будьте уважні та дбайливі до себе в цей непростий час.

Індивідуальне навчання 3 клас

СПОСОБИ ЕКОЛОГІЧНОГО ПРОЖИВАННЯ СТРЕСУ✨

Коли людина відчуває страх, гнів, хвилювання – в організмі починає вироблятись велика кількість адреналіну (гормон стресу). Його велика концентрація в крові спричиняє часте серцебиття, звуження судин, розширення зіниць; людина відчуває наростання паніки та посилення гніву. Головне завдання в такій ситуації – якомога швидше знизити рівень адреналіну в крові. Дуже важливо діяти тут і негайно, прожити стрес.

1. Крик

Стримування негативних емоцій шкодить як психічному, а й фізичному здоров'ю. Гнів, страх, агресія найкраще випустити через звук: кричіть у подушку або наберіть ванну і кричіть у воду – так ваші вигуки не будуть чути іншим людям, якщо ви не хочете нікого лякати

2. Малюнок чи лист

Випишіть на папір усе, що турбує єдиним потоком. Пишіть, доки рука не втомиться. Таким чином, ви звільнитеся від емоцій, що давлять. Або намалюйте два малюнки: на одному зобразіть те, що відчуваєте зараз і те, як би ви хотіли себе почувати

3. Заміна кольору

Визначте якого відтінку ваші негативні емоції, а потім уявіть, які почуття ви хочете замінити. Наприклад, страх на спокій, тривогу на відчуття безпеки, страх на довіру до світу. До кожної емоції прикріпіть подумки колір. Далі уявіть, що на видиху ви виводите негативні темні емоції, а на вдиху впускаєте спокійні позитивні

4. Рутинні справи та турботи

Незважаючи на те, що в стресовій ситуації якісь щоденні ритуали та турботи здаються абсолютно непотрібними та неважливими, нашому мозку в цей момент особливо потрібний якийсь «острівець» сталості. Інакше психічне та фізичне здоров'я людини ставиться під загрозу. Що б не трапилося, потрібно намагатися продовжувати жити у своєму розкладі: не забувайте про ранкові процедури, догляд, харчування, фізичні вправи

5. Внутрішня робота

Психоло­ги стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, — уже на­половину вирішена. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою про­блему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.

Н.Саблина

Індивідуальне навчання 3 клас

🏡ТЕХНІКА «БУДИНОЧОК З СОБОЮ»

😌Для стабілізації психоемоційного стану дітей та дорослих  вкрай важливо знаходити життєво важливі опори. Одним із таких опор може бути дім, місце, яке за символікою несе захист і душевний спокій. 

🙏Тому пропоную Вам попрацювати з метафорою будинку, на прикладі равлика. 

🎨Для роботи можна використовувати матеріали для ізотерапії (олівці, фломастери, фарби гуаш, пастель) або тістопластики (пластилін, тісто для ліпки, застигаючі пластичні маси).    

🧘‍♀️Вправу можна реалізувати і в комплексі з тілесним залученням та емоційним відреагуванням. В процесі роботи важливо йти за клієнтом аби розуміти його психологічний стан. 

1 ЕТАП. Казка про равлика.  

У давні-давні часи царем усіх звірів був лев. Якось лев скликав своїх підданців, щоб оголосити їм царський указ. Усі звірі від найменшого до найбільшого зібралися на галявині перед левовою печерою. 

Вийшов до них цар-лев: 

— Чи усі тут? — спитав. 

— Усі, царю, лише равлика нема, — запопадливо доповіла лисичка. 

— Ти запізнився! — сердито мовив лев. 

— Вибач мені, царю, я не навмисне, — заходився виправдовуватися равлик.— Я вийшов з дому завчасно. Але на середині дороги зірвався вітер, почався дощ, тож я повернувся додому, взяв на плечі свою хатину, щоб було де обсушитися, і поніс з собою. От поки ходив туди-сюди, згаяв час і запізнився. 

Лев уважно вислухав равлика, трохи подумав і виголосив своє рішення: 

— Ну нехай так. Тож, щоб ти ніколи не спізнювався і негода не псувала твій дім, носитимеш свою хатку на спині, куди б ти не йшов. 

І відтоді равлик живе у хатці, яку завжди носить з собою. 

 

ІІ ЕТАП. Давай спробуємо з тобою побути трошечки равликом.  

• Давай порухаємось як равлик? 

• Давай зімітуємо як равлик несе на собі свій будинок? 

• Покажи який за розміром будинок? 

• Давай наш равлик зараз буде мегашвидкий. 

• А тепер дуже повільний. 

• Давай спробуємо показати тілом, як равлик ховається в будиночку. 

• А покажи тілом, який він в ньому щасливий. 

ІІІ ЕТАП. Створюємо равлика. 

Зараз я пропоную тобі створити равлика, який носить на собі, з собою, в своєму серці свій будиночок. Ти можеш зробити його найбезпечнішим і найзатишнішим, таким, який захистить від всіх невзгод. 

ІV ЕТАП. Створи на аркуші простір, в якому равлику разом зі своїм будиночком буде зараз  добре і комфортно. Розмісти равлика на аркуші.  Запропонуйте тілом дати собі  це відчуття затишку і безпеки. 

Якщо клієнт досить стабільний і можна можна запитати її про те, що він відчуває. 

🐌Вправа дає можливість через метафору равлика, пробудити  відчуття безпеки і затишку навіть на відстані від тому.

#арттерапія #психологія #травма #діти #психологонлайн #арттехніки #творчість #психічнездоров_я

Індивідуальне навчання 3 клас

Індивідуальне навчання 4 клас

Як повернути собі спокій

Стійкість для стійких: 20 кортких відео із практиками для дітей і дорослих

Вправа "ПАРАСОЛЬКА" ☔

🎨Тож для роботи підійдуть олівці, фломастери чи гуаш та аркуш паперу або ж можна малювати паличкою на землі, крейдою на поверхні...

Робота проходить у 4 етапи.

▶️1 етап. Попросіть дитину зверху або в центрі аркуша зобразити парасольку таку, яка могла б захистити від будь-яких зовнішніх невзгод. Нехай дитини розфарбує її так, як їй найбільш подобається.

▶️2 етап. Попросіть дитину зобразити фігурку хлопчика або дівчинки (проекцію себе) під парасолькою так, аби фігурка відчувала себе максимально захищеною від впливу навколишнього світу.

▶️3 етап. Нехай дитина промалює кордони захисту парасольки. Тобто виділила той простір, який вона буде закривати собою від зовнішніх негараздів. (Буває, що діти не хочуть промальовувати ці кордони - це окей, і це швидше за все про її довіру до світу. Дітки, які прожили травмуючий досвід зазвичай себе оточують такими кордонами, як додатковим захистом).

▶️4 етап. Попросіть дитину уявити, що крім того, що парасолька захищає, вона ще й має чарівну особливість: коли відкривається, з нею висипаються різні-різні радості і задоволення, які роблять людину під парасолею радіснішою і щасливішою. Нехай дитина промалює в захисному просторі парасольки всі радості, які спадають їй на думку.

▶️5 етап. Важливо по завершенню техніки проговорити дитині, що ось ці радощі, які вона промалювала і є тими маленькими рятівними речами, які безпосередньо їй допомагають позбутися від суму, страху і поганого настрою. Їй варто просто в такі моменти підійти до своєї парасольки і скористатись однією із зазначених нею підказок.

Обіймаю серцем і нехай над кожним із вас буде своя захисна парасолька☂️💛

ПАЛЬЧИКОВІ ДОРІЖКИ 🙋‍♀️🙅‍♂️( розвиток зорово- просторового орієнтування, уваги, дрібної моторики)

Кризовий арткоучинг🎨

Домалюй, розмалюй, підпиши, додай… все, що тобі допоможе почуватися краще.

Зберігайте і використовуйте для саморегуляції🤗

Індивідуальне навчання 3 клас

Методика «Енергія в кактусі»

🎨📚Важливо кожного дня працювати над собою! Давайте сьогодні пропрацюємо  тривогу та емоційне виснаження.                    

Образ швидкого самонаповнення та захисту.

 ⭐️Мета: робота зі способом накопичення енергії в ситуаціях емоційного виснаження. Формування механізмів самозахисту.

 🌵Кактус – дивовижний символ виживання, і цей образ чудово підходить для роботи у саморегуляції.

Пофантазуйте та намалюйте образ кактуса з цією метою. З кожним новим малюнком кактуса дедалі більше накопичується енергія виживання чи подолання ситуації.

 🎨Намалюйте та проаналізуйте стани до малюнка та після.

Варіанти роботи, які можна використовувати:

 ⭐️малювати на папері олівцями/фарбами

 ⭐️малювати на камінні

 ⭐️ліпити

 ⭐️клеїти аплікацію

 ⭐️розмальовувати шаблон Кактусу і додайте елементи, які захочеться                  Спробуйте))) Діток також долучаємо!!! Малюємо разом!!!

Н Сабліна 

Як допомогти дитині відчути свою силу

Ми сьогодні із знайомою дівчинкою шукали, що саме зараз може бути її (і не тільки її) особистою допомогою країні, «її зброєю». На що саме вона може впливати. 

"Якщо я щось можу робити «сам», щось можу проконтролювати  - це надає сил". 

Що ти можеш зробити:

☀️ Намалювати малюнок  в підтримку воїнам

☀️ Зробити листівку для близьких чи друзів (зараз всі потребують уваги та радості)

☀️ Посміхнутися  (від наших посмішок знайомим і незнайомим стає веселіше)

☀️ Запитати, чим допомогти (наприклад, допомогти приготувати їжу)

☀️ Розповідати про Україну, співати пісні, і одночасно, вивчати мову, традиції іншої країни та міста

 

☀️ Пограти з молодшими (молодші діти часто відчувають себе самотніми та розгубленими)

☀️ Вчитися  (твої знання дуже важливі для того, щоб відновлювати Україну)

☀️ Говорити українською, намагатися вчити її  (ти ж знаєш, що мова – це теж наша зброя)

☀️ Якщо ти в іншій країні, пам'ятай, що представляєш Україну (саме дивлячись на тих, хто зараз за кордоном, у людей буде формуватись образ українця)

☀️ Взяти відповідальність за те, що можеш  (свої речі, квітка, домашня тварина, свої іграшки)

☀️ Під час сирени - дбати про те, щоб бути в безпечному місці, можливо, допомогти комусь зберігати спокій

☀️ Писати та спілкуватися з друзями (їм теж важлива підтримка)

☀️ Дотримуватися правил безпеки  (наприклад, не приймати дзвінки з чужих телефонів, якщо ти в Україні - побачиш будь які снаряди, міни– не чіпай її, одразу повідомляй дорослим…)

☀️ Можеш дбати про своє здоров'я ( пити воду, робити зарядку, чистити зуби)

☀️ Молитися

Мріяти про те, якою буде Країна

Все це – так важливо. І все це – теж «зброя». 

Ти дуже багато можеш! ❤️

У дитини теж може бути своя "провина того, що вижив", вона теж може відчувати безпорадність, вона теж може шукати - чим допомогти Україні, особливо, якщо її батько чи мати зараз в ЗСУ - ми можемо допомогти їй спрямувати свої сили в продуктивні дії. 

Це точно буде терапевтичним.

Світлана Ройз