ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНІ СІМЕЙНІ КОНФЛІКТИ ПРИ ДИТИНІ.

      

Ми майже два місяці на карантині, коли всі в дома 24 на 7, і порушений весь звичний ритм життя. Це призводить до перепадів настрою, як наслідок - сімейні конфлікти, та сварки.

Не завжди є можливість сваритися, так, щоб діти не стали свідками цього.Які наслідки для дитини мають сімейні сварки та конфлікти:

• Погана поведінка

      Побачивши конфлікт між батьками дитина відчуває шквал негативних емоцій, таких як страх, гнів, тривогу. І поки що маленька людина не знає, як з ними впоратися. Дитина може показати, що страждає, тільки за допомогою криків, капризів, впертості або неслухняності. Одним словом, намагається будь-яким доступним способом привернути увагу батьків, щоб вони допомогли впоратися з емоційною бурею всередині. Тому, якщо ви втомилися боротися з поганою поведінкою дитини, необхідно подивитися з боку на власне спілкування з партнером та з оточуючими.

• Зниження імунітету

      Кожна сварка батьків для дитини є стресом, а стрес незмінно впливає на здоров'я будь-якої, навіть дорослої людини. Якщо дитина постійно перебуває в стресовій ситуації, імунітет організму знижується і виникають хвороби, які прийнято називати психосоматичними. Тому найчастіше в конфліктних сім'ях діти постійно хворіють.

• Психічні розлади

      Під впливом стресу страждає, звичайно, і психіка малюка. Крайніми проявами можуть стати страхи, нічні кошмари, заїкання, енурез (нетримання сечі), нервові тики або навіть психічні захворювання. При цьому наслідки можуть наступати не відразу, а через роки. Або вони можуть бути просто вчасно не помічені батьками, захопленими «міжусобними війнами».

• Маніпулятивна поведінка

      Деякі батьки, посварившись на очах у дитини, відчувають свою провину перед нею. Намагаючись спокутувати її, вони дарують подарунки, знімають заборони або купують солодощі.Така поведінка веде до появи маленького маніпулятора в сім'ї: він розуміє, що може попросити все, що хоче, після сварки батьків.

• Приклад поведінки у конфлікті

Як відомо, діти навчаються за допомогою наслідування своїм батькам. Постійно спостерігаючи конфлікти батьків, дитина може засвоїти агресивні моделі поведінки в конфліктних ситуаціях. Особливо гостро це може проявитися в підлітковому віці, коли негативні емоції підстьобуються гормональними сплесками. І, як би ви не переконували дитину, що треба поважати один одного і жити мирно, вона буде транслювати те, що ви робили, а не те, що говорили. Прагніть вирішувати конфлікти конструктивно, спокійно і з повагою один до одного. Тоді ваш малюк теж навчиться цьому, навіть якщо не відразу.

• Труднощі у власній майбутній сім'ї

Наслідування батьків переноситься і в майбутнє дітей.Якщо дитина регулярно спостерігала сімейні конфлікти, саме така «форма спілкування» для неї стає нормальною. І інших, більш конструктивних інструментів для створення теплих сімейних стосунків у неї просто не буде. Чи бажаєте ви для своєї дитини такої сім'ї в майбутньому?

ВПЛИВ СТРЕСУ НА ДИТИНУ, ТА ЯК ДОПОМОГТИ

      Стрес – це реакція організму на подразнення, де подразником є ситуація. Більшість дітей сьогодні перебуває під впливом стресу, оскільки посилюється психічна діяльність дитини у зв’язку з необхідністю засвоєння і переробки великого обсягу інформації (інформаційний стрес). Виникає перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників (емоційний стрес).

У невеликих кількостях стрес може бути «позитивним». Але надмірний стрес – «токсичний» і може вплинути на поведінку дитини, її працездатність, здоров'я, взаємини з оточенням і в родині.

ПРИЧИНИ СТРЕСУ У ДИТИНИ:

• патологічні спадкові фактори;
• особливості особистості;
• вік (юнацький, пізній);
• особливі періоди життя;
• тяжкі «удари долі» (смерть чи розлучення);
• негативні потрясіння;
• стихійні лиха;
• нездатність чи втрата довірливих взаємовідносин зі своїм близьким оточенням;
• низький рівень чи відсутність соціальної підтримки;
• фізичні та емоційні перенапруження під час навчання;
• великі зміни в сім'ї (розлучення, переїзд або навіть народження нового члена сім'ї);
• надмірно щільний графік (навчання, зайняття спортом, відвідування гуртків тощо) і невеликій перепочинку між різними видами зайнятості.
• психологічний тиск на самого себе (людина-«приклад» у всьому і боязнь робити помилки);
• шкільний стрес (страх покарання та отримання незадовільної оцінки, нездатність засвоїти шкільний матеріал, перевтома під час навчальних занять);

ОЗНАКИ СТРЕСУ ДЛЯ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ:

• помітне погіршення шкільної успішності;
• збільшення часу занять при зниженні результатів;
• виражене засмучення або хвилювання: небажання іти до школи, йти спати або приймати участь в спільних заняттях;
• постійні нічні кошмари;
• провокаційна поведінка: неслухняність непокора дорослим, агресія (довше одного місяця);
• часті спалахи роздратування.

ДЛЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ТА СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ:

• зміни в шкільній успішності;
• вживання алкоголю або наркотиків;
• зміни в режимі сну або харчування;
• часті скарги на фізичний стан;
• одержимість питанням своєї ваги: невиправданий страх ожиріння;
• часті прояви агресії або жорстокості.
• Також можливі зміни що впливають на особисті якості людини що пережила психологічну травму. В такому випадку під травмованою особистістю матимемо на увазі таку особистість, яка не просто сформувалась під впливом травматичного стресу коли-небудь пережитого, але яка стала вважати позитивними патологічні зміни які відбулися з нею, також знаходити певну психологічну корись в цьому, іноді навіть цим пишатись.

Як ВИ МОЖЕТЕ ДОПОМОГТИ СВОЇМ ДІТЯМ

• Поговоріть зі своїми дітьми

Перший крок до допомогти своїм дітям – це зрозуміти, що їх турбує, і підтримати їх. Таким чином, ви можете боротися зі стресом у джерела його витоку. Більш того, таке спілкування з вашими дітьми показує, що з вами можна поговорити і довіряти вам.

• Грайте зі своїми дітьми

У наші дні діти проводять все менше часу за грою. Фізичні вправи на свіжому повітрі природним чином знімають стрес, випускаючи гормони гарного самопочуття, названі ендорфінами. Діти, які більше тренуються, як правило, їдять краще, більш продуктивні в класі.
Тому, вийдіть на вулицю і грайте зі своїми дітьми. Йдіть в парк. Вирушайте в похід. Грайте в футбол. Як додатковий бонус ви зміцните свої відносини з ними, що також сприятиме зниженню стресу.

• Запишіть своїх дітей на уроки музики

Музика має сильний зв'язок з нашими емоціями. Відтворення і створення музики діє як ліки, які можуть допомогти знизити кров'яний тиск і зменшити частоту серцевих скорочень, щоб зменшити стрес, депресію і занепокоєння.
Слухайте музику, коли прибираєте чи допомагаєте з домашнім завданням, або відвідуйте концерти зі своїми дітьми.

• Заохочуйте сон

У наші дні дедалі менше дітей висипаються. Частково ця тенденція пов'язана зі збільшенням екранного часу. 40% дітей мають телевізор або iPad в своїй спальні, а 57% не мають регулярного сну. Це призводить до того, що 60% дітей недосипають. Дослідження показують, що це може дуже вплинути на збільшення дратівливості та стресу.
Норма сну залежить від віку вашої дитини. Малюки повинні спати від 11 до 14 годин на добу, дошкільнята – від 10 до 13 годин, а діти шкільного віку – від 9 до 11 годин на добу. Підлітки повинні спати не менше 8-10 годин щоночі. Переконайтеся, що ваші діти сплять за розкладом і розуміють важливість сну. Сімейна вечеря або вечір сімейного кіно може допомогти зняти стрес або запобігти стресу.

• Будьте зразком для наслідування.

 Дитина дивиться на вас як на зразок здорової поведінки. Робіть все можливе, щоб тримати свій власний стрес під контролем і управляти ним здоровим способом. Будьте уважні, які телевізійні програми, книги та ігри дивляться, читають і грають маленькі діти. Новинні передачі і жорстокі шоу або ігри можуть викликати страх і занепокоєння.

• Тримайте вашу дитини в курсі очікуваних змін, таких як робота або переїзд.
• Вчіться слухати.

Слухайте свою дитину, не критикуючи її і не намагаючись вирішити проблему одразу. Замість цього працюйте зі своєю дитиною, щоб допомогти їй зрозуміти і вирішити те, що її засмучує. Створіть почуття власної гідності дитини. Використовуйте підтримку і прихильність.

• Використовуйте похвалу, а не покарання.

 Постарайтеся залучити вашу дитину в діяльність, в якій він може досягти успіху.
Надайте дитині можливість робити свій вибір самій і мати певний самоконтроль у своєму житті. Чим більше ваша дитина відчуває, що вона сама контролює ситуацію, тим краще буде його реакція на стрес.

ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ПСИХОЛОГА якщо ваша дитина:

• стає замкнутою, більш нещасною або пригніченою;
• є проблеми в школі чи спілкування з друзями або родиною;
• не в змозі контролювати свою поведінку або гнів.

Джерело: Центр громадського здоров'я МОЗ України