Міжнародний день людей з інвалідністю. Чому варто про це знати?

Наше життя неможливе без надій, прагнень та сподівань. Однак, ніхто із нас не захищений від подій, які можуть повернути життя у зовсім інший ритм. Щороку 3 грудня відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю, який був проголошений ще у 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН. Переймаючись буденним життям, ми повинні замислюватись про проблему інвалідності не лише 3 грудня, а протягом усього часу дбати про своє оточення.

Чому важливо знати правила культури спілкування з особами, які мають інвалідність? Тому що досить часто, через власну необізнаність, при спілкуванні із людиною, яка має інвалідність, ми ставимо у незручне становище і себе і її. Отож, що потрібно знати?

1. Коректно називати людей, які мають інвалідність «дитина/особа/людина, яка має інвалідність». Однак, найкращий спосіб – це, все ж таки, називати людину по імені.

2. Не треба ставити інвалідність на перше місце. При спілкуванні із людиною, яка має інвалідність, перш за все, спілкуйтеся із нею, як із людиною.

3. Перед тим як допомагати обов’язково спитайте, чи потрібна ваша допомога.

4. Не торкайтеся людину з інвалідністю або її спеціальних пристроїв без її на те згоди.

5. Зважайте на простір, в якому ви спілкуєтеся із людиною, яка має інвалідність. Погодьтеся, людині на візку буде важко прогулюватися з вами по нерівній поверхності.

6. Думайте перед тим, як говорити. Люди, які користуються інвалідним візком, «ходять» гуляти в парк, а не «їздять». Із незрячою людиною не коректно вживати вислів «побачимося». При спілкуванні із людиною, яка спілкується жестовою мовою і має перекладача, завжди дивіться на співрозмовника, а не на самого перекладача.

7. Не задавайте некоректних запитань типу: «А ти такий від народження?», «Це, мабуть, була жахлива аварія?», «Ти сумуєш за тим часом, коли ще могла бачити?».

8. Не жартуйте на тему інвалідності з людиною, яка має інвалідність.

9. Не жалійте та не героїзуйте людей з інвалідністю. Жалість та героїзація – погані маркери спілкування.

Пропоную переглянути мультфільми, які допоможуть краще зрозуміти проблему та сформувати толерантність:

• «Мотузки», 2014 рік, розповідь про дитячу доброту і мудрість, дівчинку Марію, яка познайомилась з хлопчиком з інвалідністю. Це мультфільм про справжню дружбу:

• «Подарунок», 2015 рік, історія про дружбу хлопчика і собаки, яких об’єднує спільний біль: в них обох немає однієї кінцівки. Хлопчик, натхненний жвавістю і безтурботністю свого друга, і сам стає щасливішим;

• «Тамара», 2013 рік, це розповідь про дівчинку з порушенням слуху, яка обожнює танцювати. Тамара гарно рухається і відчуває ритм музики. Вона почувається щасливою, адже робить те, що їй подобається і має підтримку, що дуже важливо для кожного з нас;

• «Поза зором», 2010 рік, історія, яка розповість дещо про світ людей з порушенням зору. У незрячої дівчинки викрадають сумку, її собака-поводир спішить наздогнати злодія, тому дитина залишається сама і досліджує світ навколо завдяки звукам, дотикам та запахам. Знайдена дерев’яна паличка стає для дівчинки чарівною.

Цей день нагадування людству про гуманність і милосердя. Приєднуючись до цієї міжнародної ініціативи бажаю всім, хто не байдужий, сил і здоров’я, засобів і успіху. Захищаючи гідності людей з інвалідністю ми захищаємо своє людське обличчя.Створюймо нові можливості для кожного!