Як стверджують учені, у мові ескімосів та інших північних народів є як мінімум 50 слів на позначення різних відтінків снігу. Діти-ескімоси чують ці слова в мові дорослих і поступово починають бачити зв'язок між словами та явищами навколишнього світу. Подібним чином, коли батьки говорять про емоції, діти вчаться розпізнавати їх у собі та в інших людях. Розуміння та прийняття своїх емоцій - перший крок до того, щоб навчитися управляти ними.
Людина може відчувати велику кількість емоцій. Психологи зображають усю їх різноманітність у вигляді так званого «колеса емоцій». Відповідно до цієї схеми, усі почуття людини зводяться до чотирьох основних:
🌼Щастя, з яким пов'язані любов, радість, умиротворення. Це наш природний стан, коли ми займаємося чимось.
🕷️Страх - наша реакція на різні загрози. З ним пов'язані почуття жаху й занепокоєння (страх перед примарною загрозою), безсилля й безпорадності. У тварин почуття страху може переходити в злість - це свого роду захисна реакція.
🌧️Смуток є реакцією на втрату й розчарування. З ним пов'язані почуття горя, пригніченості й самотності. Багато людей захищаються від почуття смутку, висловлюючи при цьому злість.
🔥Злість - реакція на зовнішню або внутрішню загрозу. З нею пов'язані роздратування, фрустрація й лють. Коли людина не помічає почуття злості, вона може спрямовуватися всередину, переходячи в депресію або нечутливість.
Як навчити дитину розуміти свої емоції? Просто спостерігайте за її почуттями й почуттями інших людей, пояснюйте їх дитині без осуду. Так дитина навчиться розпізнавати свої емоції та емоції тих, хто її оточує.
Протягом дня шукайте можливості приватної розмови з дитиною про емоції, визнайте її почуття:
«Ти виглядаєш засмученою»;
«Ти не можеш усидіти на місці! Напевно, ти схвильована!»;
«Я розумію: ти почуваєшся безпечніше, коли знаєш, що буде відбуватися. Я теж»;
«Я чую тебе! Тобі не подобається шпинат, і ти не хочеш його їсти».
Коли ви говорите з дитиною про емоції, постарайтеся утриматися від зауважень. Замість цього ставте запитання, щоб шляхом роздумів навчити її розуміти свої емоції. Наприклад, ви можете ставити такі запитання:
«Якщо ти розлютився на свого друга, що ти можеш зробити?»
«Якщо ти гніваєшся на мене, що ти можеш зробити?»
«Якщо ти розлютився через те, що твоя іграшка зламалася, що ти можеш зробити?»
«Коли ти приймаєш більш правильні рішення: коли гніваєшся чи коли спокійний?»
«Що допомагає тобі заспокоїтися, коли ти розгніваний?»
Коли ви з дитиною бачите, як плаче інша дитина, поставте їй запитання:
«Цей хлопчик виглядає нещасним. Як ти думаєш, чому він засмучений?»
«Як ти думаєш, що він хоче?»
«Як ти думаєш, ми можемо йому чимось допомогти?»
Такі питання вчать дитину співчуття. Наприклад, коли батьки вголос при дитині розмірковують про те, що відчуває чи що хоче її молодший брат, дитина розвиває співчуття до брата, і взаємини між ними стають ближчими. Коли батьки читають маленькій дитині книги й розмовляють з нею про те, що відчувають інші діти, вона стає більш дружелюбною й менш агресивною у ставленні до своїх однолітків.
Коли батьки визнають, що емоції - це важлива частина повноцінного життя, і позитивно говорять про емоції, діти вчаться розпізнавати й висловлювати їх. Це стає першим кроком на шляху до того, щоб навчитися керувати своїми почуттями.
Розвиток дитини
