П'ять ПРОВАЛЬНИХ ПОМИЛОК ПІДТРИМКИ

 "Все буде добре", "не засмучуйся", "це не кінець світу", "я ж говорив(а)" - це НЕ підтримка.

Немає універсальної формули, що підходить для будь-якого випадку.  

Але є речі, які точно не треба робити, тому що вони ніяк не допомагають і не є підтримкою.

 

 1. Порожні обіцянки

 "Все буде добре", "все утвориться", "життя обов'язково налагодиться" - це порожні обіцянки.  

Якщо не знаєте, що сказати, – мовчіть, будьте поряд і обіймайте.  

Ви здивуєтеся, але один із найефективніших способів підтримки – теплі дружні обійми та прості слова співчуття ("Мені дуже шкода", "Я так тобі співчуваю").

 

 2. Заборона на емоції

 "Не плач", "не треба так переживати", "заспокойся", «візьми себе в руки». 

 

Якщо ви дійсно хочете підтримати людину, а не просто позбутися її, то ви якраз таки допомагатимете їй виявляти свої емоції, а не пригнічувати їх.  

Ні для кого не новина, що стримані емоції руйнують нас зсередини, перетворюються на хвороби та отруюють нам життя.

 

Будь-яка людина має право сумувати, злитися, відчувати образу, коли перебуває у важкій життєвій ситуації.

Тому, якщо ви хочете підтримати чи втішити когось – дайте йому можливість розповісти про свої переживання.

 

 3. ЗНЕЦІНЕННЯ ЧУЖОГО БОЛЮ

 "Це не варте таких сліз", "це не кінець світу", «це можна пережити».

 

 Якщо ви не розумієте почуття іншої людини, не розумієте, як влаштовані її переживання — це не означає, що вона не страждає. 

Але найстрашніше те, що знецінення завдає реальної шкоди.  

Людина перестає відчувати себе значущою і важливою для вас, почувається непотрібною, не зрозумілою, втрачає здатність до довіри.

До речі, психологи відносять знецінення однієї зі складових емоційного насильства.

 

4.НЕКОРИСНІ ПОРАДИ

Це ж очевидно — будь-якій людині з проблемою необхідно в першу чергу виговоритися і бути почутим.  

Не отримати мудру пораду, не вислухати настанови, а висловити, вдягнути слова те, що він відчуває.

А поради, адресовані в минуле ("треба було зробити так"), — найбезглуздіше, що можна сказати.  Вже все сталося, минуле не змінити, історія не має умовного способу.

 

 5. ОЦІНЮВАЛЬНІ КОМЕНТАРІ

 "Раніше думати треба було", "а я тебе попереджав(а)", "все ж було очевидно заздалегідь", "не треба бути таким наївним" і т.д.

 

Тут навіть коментарі зайві.  

Цілком зрозуміло, що це не підтримка.

Це банальне самоствердження за рахунок більш слабкої та вразливої ​​(бо йому зараз погано, він проживає горе) людини.

Найкращий спосіб підтримати близького друга чи рідну людину — просто бути поруч, уважно вислуховувати, дбайливо та тепло обіймати.

Не оцінювати та не знецінювати, не перебивати зі своїми коментарями, не переносити на нього свої проекції, домисли та висновки з порадами.

 

Все, що потрібно, - це жива участь, добре співчуття, душевне тепло.  

Можливість висловити свої почуття, емоції, переживання.

(с) Олена Сисоєва

РЕГРЕС ПРИ АУТИЗМІ

Регреси розвитку – це одна із найбільш обговорюваних тем серед батьків дітей з порушеннями розвитку.

Батьки завжди переживають щодо того, що дитина почала говорити чи виконувати певні дії, здобувати навички і раптом цей процес припиняється. Найбільш часто такі відкати відбуваються при розладах аутистичного спектра.

ЧОМУ ВІДБУВАЄТЬСЯ ВІДКАТ?

На даний момент назвати конкретну причину втрати навичок при аутизмі та інших порушеннях розвитку неможливо. Існують гіпотези, що причин багато, крім того деякі з них можуть комбінуватися між собою.

Деякі причини викликають серйозний регрес, деякі лише – тимчасовий та оборотний.

Вчені заявляють, що різні частини мозку «спрощуються» у різні періоди розвитку (тобто нейронні зв’язки зникають або послаблюються). Їх гіпотеза полягає в тому, що при розладі аутистичного спектра є дисбаланс між посиленням та скороченням зв'язків мозку. Можливо, при аутизмі рівень скорочення надто високий. Тож мозок скорочує не лише слабкі зв'язки, а й ті зв'язки, які треба, навпаки, підсилювати. Тому й відбувається такий різкий регрес.

ГЕНЕТИКА

Частіше за все саме генетичні фактори стають основною причиною втрати навичок. Раніше вважалось, що серед захворювань та розладів, які призводять до регресивної форми аутизму є синдром Ретта, туберозний склероз, синдром Мартина-Белла, лейкодистрофія.

Саме при цих коморбідних розладах практично завжди батьки констатують « дитина перестала ходити, розмовляти, обслуговувати себе».

Для всіх цих розладів симптоми проявляються не після народження дитини, а в період з 6 до 40 місяців, в той момент коли генетичні дефекти стають критичними для мозку. В результаті, дитина яка навчилась чомусь під час типового періоду розвитку, починає втрачати навички

У випадку синдрома Ретта та Мартина-Белла регрес навичок пов’язаний з тим, що дефекти Х-хромосоми на певному етапі не дають вимкнути одну програму розвитку мозку та увімкнути іншу. В результаті порушується дозрівання мозку, що призводить до масштабного відкату та прояву аутистичних симптомів.

Туберозний склероз призводить до появи доброякісних пухлин по всьому організму, в тому числі і в мозку. Тому в залежності від того, де розташувалась пухлина, симптоми можуть бути як легкими, так і призводити до серйозних відкатів.

При лейкодистрофії в мозку невірно розпадається та формується мієлін (оболонка нервів, яка забезпечує передачу інформації між нейронами). Це призводить до появи у дітей прогресуючого інтелектуального порушення та розпаду рухових навичок.

Більш детально про генетичні синдроми можна почитати в моєму дописі тут:

ГЕНЕТИЧНІ СИНДРОМИ, схожі на АУТИЗМ

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=187100827177372&id=100076323662801

ІНФЕКЦІЇ

Дуже часто зустрічається ситуація, коли регреси у розвитку спостерігаються після якоїсь хвороби.

Під час хвороби всі сили організму спрямовані на боротьбу з інфекцією, тому «вижити» пріоритетніше, ніж оволодіти горщиком чи запустити мовлення.

Якщо туалетна навичка чи мовлення почали лише з’являтися, але до кінця ще не закріпилися, то в результаті хвороби в цей період, дитина часто втрчає навичку повністю. Тому слід знову починати все спочатку для її оволодіння.

Особливо слід уважно ставитися до інфекцій, які здатні вражати нервову систему.

Наприклад, той же самий дитячий дезінтегративний ролад (зараз виключений з нової МКХ) може викликатися не генетичними факторами, а кірем - коревим гострим паненцефалітом, який може проходити безсимптомно.

До ураження ЦНС також можуть призвоити деякі ентеровіруси – віруси полімієліта та Коксакі. Нерідко ускладнення від бактеріальних інфекцій викликаються скарлатиною та дифтерією.

НЕРАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

На розвиток можуть дійсно впливати проблеми харчової непереносимості, харчової алергії, хвороб ШКТ типу целіакії, непереносимість лактози , дефіцит ферментів та проблеми з виділенням жовчі.

З підозрами на додаткові захворювання системи ШКТ слід звернутися до гастроентеролога, а не до генетика.

Не рекомендується також тримати дітей на веганській та інших дієтах, де спостерігаються недостаток вітаміно-мінеральних комплексів.

Що можна зробити з відкатом?

Насамперед слід звернути увагу на характер відкату.

Серйозні, ті які потребують негйного обстеження відкати- це коли у дитини була повноцінно закріплена навичка, якою вона вже користувалась протягом певного часу.

Наприклад, дитина ходила на горщик, мала усвідомлені слова, гарно повзала чи бігала – стрибала. А після банального грипу наступив регрес: зникло чи звелось до беззв’язного лепету мовлення, дитина припинила впевнено пересуватися чи у неї з’явились неконтролюємі рухи, вона перестала відчувати туалетні позиви ітд.

Тобто справжній регрес, який має викликати тривогу, це не той варіант, коли дитина сказала декілька раз певні склади чи пару раз присіла на горщик, а після це пропало. Справжній регрес – це втрата повноцінних навичок.

Так як дитина втрачає саме НЕ закріплені навички, то найбільш простим та логічним рішенням для їх оволодіння заново будуть суттєві підкріплення будь-якого прогресу.

Діти з РАС через проблеми емоційного сприйняття можуть не розуміти та не сприймати слово «Молодець, браво!», тому тренінг заохочень має містити в собі конкретні матеріальні заохочення : стікери, яблуко, банан, печиво, цукерки, жетони, іграшку тощо.

Найбільш розповсюджена скарга щодо відкатів стосується зникнення мови та лепету. І якщо зникнення розвиненого мовлення, це дуже погана ознака, то з лепетом відбувається ось що.

Чи намагались ви коли небудь завчити якесь поняття чи правило на екзамен без розуміння його суті? Ви могли б тоді відмітити, що навчання дається дуже важко. Аналогічно відбувається і для дітей з порушенням розуміння мовлення - для них мова звучить як той самий «незрозумілий шум».

Щоб лепет та мовлення продовжували закріплюватись, їх елементи мають щось означати для дитини! Коли дитина починає зв’язувати слово та лепетний склад з конкретним предметом (тобто «стіл» означає стіл, а не кота чи бабусю), воно прочно закріплюється саме тому, що щось означає, а не залишається якимось абстрактним незрозумілим набором звуків.

(З форуму про аутизм, алалію та зпр).

Від мене:

Насправді було дуже важко відшкувати інформацію по регресу при аутизмі. Майже всі матеріали повторюють просто ознаки аутизму та не дають інформації по суті. Ми ще настільки мало знаємо про механізми запуску відкатів, що можемо лише здогадуватись про них та висувати певні гіпотези.

Дякую всім, хто читає, сподіваюсь було корисно та цікаво!

Надія Есманова

Чи погіршується стан дитини з аутизмом з віком?

Вашій дитині нещодавно був діагностований розлад аутистичного спектра? Чи погіршиться її стан з віком?

Кожна дитина з аутизмом різна, і немає двох однакових дітей, які б повторили шлях один одного. В той час як ваша дитина розвивається по одному шляху, інша дитина з аутизмом розвивається у власному ритмі та напрямку.

Тому для розуміння як приблизно аутизм може виглядати впровдовж життя проводяться різні дослідження , метою яких є надання інформації та можливості планувати своє майбутнє.

Ознаки аутизму у дітей раннього віку (з народження)

Кожні батьки знають, що немовля потребує 24-х годинної турботи на початку свого життя. Інколи вся комунікація зводиться до вираження потреби поспати, поїсти та бути чистим. Але мозок немовляти розвивається та збільшується щодня.

І вже у віці 12-18 місяців ми можемо констатувати певні симптоми аутизму.

В той же час ці симптоми ще не настільки виразні та можуть бути упущені молодими батьками.

Наприклад, дослідники помітили певні аутичні маркери у хлопчиків від 2х до 6ти місяців: погляд дитини на обличчя дорослого. Замість глибокого пронизливого погляду в очі матері, такі діти мають тенденцію ніби сковзити поглядом (дивитися крадькома). І вказаний симптом у недосвідчених батьків часто залишається непоміченим.

СИМПТОМИ АУТИЗМУ ДО ОДНОГО РОКУ:

збіднення міміки обличчя (наявність лише деяких виразів обличчя)

Дитина може не посміхатися або не виражати радість.

зменшений зоровий контакт

Дитина не зустрічається поглядом із дорослим.

недостатня невербальна комунікація

Відсутність вказівного жесту, не показує привіт/ пока, не намагається привернути увагу дорослого жестами.

затримка або повільний розвиток мовлення

Відсутність лепету (не використовує перші склади типу - та-та, ма-ма, ба-ба); відсутність мімічних звуків; інколи дитина не відкликається на імʼя.

Зазвичай всі ці ознаки можуть насторожити батьків, у яких вже є нт дитина та вони спостерігали за її розвитком.

СИМПТОМИ АУТИЗМУ У ДІТЕЙ 2х РОКІВ

Як тільки дитина продовжує рости, то й симптоми аутизму проявляються більш чітко.

Зазвичай в цей період батьки починають помічати наскільки їх дитина відрізняється від однолітків. Тому так важливо в цей час звертатися до спеціалістів по дитячому розвитку при найменших підозрах.

Нейротипова дитина в 2 роки може:

вже використовувати фразу з 2-3 слів;

слідувати простим інструкціям;

плескати в долоні, сміятися, махати рукою;

взаємодіяти з іншими дітьми через гру або через імітацію.

Аутична дитина в 2 роки може:

говорити дуже мало або не говорити зовсім;

мати вузьке коло соціального спілкування;

мати повторювану поведінку та звуки (ехолалію);

надавати перевагу рутинам, повторюваності, засмучуватися через зриви планів.

Ці відмінності мають бути зазвичай дуже чіткими, такими, що можна запросто помітити. Власне це найкращий вік для скрінінгу на аутизм.

На жаль, не існує жодного аналізу крові або тесту МРТ, які б вказали на наявність аутизму. Лікарі в цей момент використовують спостереження, тестують навички для виявлення розладу спектра аутизму.

Якщо ваша дитина була діагностована у віці 2х років, це не означає, що розлад погіршив її психічний розвиток у період з народження до вказаного віку. Навпаки, це означає, що аутизм вже був присутній, але ознаки його не проявлялись настільки чітко, щоб можна було діагностувати РАС.

Натомість слід відмітити, що інколи діти розвиваються як і нейротипові до 2х років, але в один момент відбувається регрес. Всі набуті навички втрачаються, діти занурюються глибоко в себе та відсторонюються від значимих дорослих. Цей феномен отримав назву аутичний регрес. На жаль, дослідники не знають й досі причину та тригер регресу при аутизмі.

СИМПТОМИ АУТИЗМУ У ДІТЕЙ 3-5 РОКІВ

Під час кожного візиту до педіатра, останній має перевіряти дитину щодо ознак аутизму, якщо існують підозри. Деяким діагноз ставиться лише в цьому віці; стан деяких дітей, в кого РАС був виявлений раніше, лише моніториться.

В даному віці симптоми аутизму можуть містити:

відсутність проявів співчуття

Дитина може здаватися такою, що не співчуває, не розуміє як ви почуваєтеся; вона надає перевагу залишатися наодинці, навіть якщо вам від цього складно.

труднощі з розумінням як власних так і чужих емоцій

Дітям важко зрозуміти як вони себе відчувають, або які мають емоції інші.

відсутність спонтанної поведінки

Дитина все більше надає переваги рутині, стабільності бурхливо переживає, коли плани порушуються чи змінюються.

брак різноманіття

Дитина має декілька улюблених тем та не зацікавлена в розширенні своїх інтересів.

Спочатку здається, що вказані симптоми погіршують стан дитини з аутизмом.

Так як ваша дитина дорослішає, то й очікування щодо її поведінки стають ширшими. Ми сподіваємося, що наша дитина стане більш піддатливою, зацікавленою та та більш залученою в оточуючому середовищі. Тому її труднощі з соціалізацією в цей період стають такими вираженими та помітними.

Але це не являється погіршенням її розвитку. Просто ви спостерігаєте як аутизм впливає на її розвиток.

В період 3х років рекомендується починати раннє втручання для дітей з аутизмом (Денверська модель, методика Floortime). вказані терапії зарекомендували себе як дійсно вражаючі для вказаного віку.

В той же час дослідження показують, що 30% дітей з РАС у віці 6ти років мають менше аутичних симптомів, ніж у віці 3х років.

Тим не менше вчені не можуть точно пояснити чому деякі діти з аутизмом мають значний прогрес в цей період, а інші ні.

СИМПТОМИ АУТИЗМУ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Інколи так трапляється, що аутизм діагностують лише в підлітковому віці у дітей. Повірте, ви не одні.

Деякі сімʼї не помічають явні ознаки аутизму до цих пір, поки у дитини не виникнуть конкретні труднощі в підлітковому віці.

Ви бачите, що ваш підліток дещо відрізняється від інших дітей його віку. Можливо ви вже обговорювали свої підозри з педіатром чи іншим спеціалістом по розвитку.

Основні симптоми аутизму в підлітковому віці містять:

ригідність

Дитина любить рутини - наприклад, улюблене місце в класі; наявне беззаперечне слідування правилам та інструкціям; будь яка зміна планів викликає травму);

гіперфокус

У дитини наявний специфічний набір жорстких інтересів, на тему яких вона може розмовляти годинами;

недостатні навички комунікації

Зоровий контакт характеризується або його надмірністю, або відсутністю; дитина розмовляє занадто тихо або навпаки голосно, вона стоїть занадто близько до співбесідника; інколи діти можуть бути занадто прямими та образити співбесідника, не усвідомлюючи цього.

брак розвитку невербальних навичок

Нерозуміння міміки, жестів, пози інших , алекситимія.

Знову таки, ці симптоми не вказують на погіршення стану при аутизмі. Подумайте про ці зміни як про індикатори того, як ваша дитина справляється з повсякденними викликами під час свого розвитку впродовж життя.

Деякі діти, близько 10% з аутизмом, мають значний прогрес у підлітковому віці. Але більшість все-таки має ті ж самі симптоми, що були присутні і спочатку РАС. Тобто не відбувається ні погіршення, ні якогось спонтанного поліпшення аутистичного стану.

Більшість експертів вважають, що аутичні симптоми зберігаються у людини все життя, але все-таки поліпшуються з віком.

Будучи батьками, ви можете займатися активною діяльністю аби забезпечити щасливе та здорове майбутнє для ваших дітей з аутизмом.

Батьки можуть:

Відстоювати та захищати права своєї дитини (працювати разом з професіоналами для отримання діагнозу; бути впевненими, що є дитина отримує всі належні терапії та підтримку)

Співпрацювати з відповідними спеціалістами (звертайтесь до відповідних фахівців, що можуть запропонувати якісну терапію та втручання; чим скоріше розпочнеться робота, тим краще)

Вчитися (знайдіть сильні сторони та дефіцити, або ті речі, які необхідні вашій дитині, подумайте як ви їй зможете допомогти; вивчайте нову інформацію, підходи щодо аутизму)

Пояснювати іншим (будьте голосом вашої дитини, якщо треба; поясніть іншим членам родини що таке аутизм та як він впливає на життя дитини; захищайте її від булінгу)

Любити (запамʼятайте: ви потрібні своїй дитині, навіть якщо вона не може виразити свої почуття словами).

Навіть якщо аутизм не погіршиться з роками, ймовірно що вашій дитині завжди потрібна буде спеціальна підтримка впродовж всього життя.

ЧИ ПОГІРШУЄТЬСЯ АУТИЗМ В ДОРОСЛОМУ ВІЦІ?

Аутизм це стан, який зберігається протягом всього життя. Деякі симптоми, такі як соціальні труднощі та повторювані моделі поведінки, залишаться скоріше за все з вашою дитиною назавжди.

В той же час раннє втручання зможе значно допомогти вашій дитині. Таким чином вона навчиться деяким копінг-стратегіям, що допоможуть їй в майбутньому дорослому житті.

Наприклад, ваша дитина навчиться пояснювати, що у неї аутизм та як вона себе відчуває. Ця навичка може знадобитися у шкільні роки, а ще більше під час початку роботи в колективі у дорослому віці.

Зазвичай в подальшому інші симптоми аутизму не додаються до існуючого стану. Але навички, отримані під час терапії, зможуть допомогти у вирішенні нових викликів.

Ви знаєте свою дитину найкраще, ви знаєте що їй допомагає, а що ні. Тому раннє втручання так важливе на певному етапі, щоб ваша дитина отримала базові уроки , які б змогли допомогти їй впродовж всього життя.

Джерело:

З сайту Elemy - Does Autism Get Worse With Age?

переклала, скоротила, адаптувала Надія Есманова