Причини конфліктів в системі «вчитель-учень

 

Погляд на професійну і етичну неприйнятність конфлікту в педагогічній сфері обумовлений тим, що в конфлікті - вчитель та учень - свідомо не рівні ні по своєму посадовому положенню, ні по рівню особового розвитку. Підліток не володіє достатнім життєвим досвідом і здібністю до ділового осмислення ситуації. Він переживає зіткнення емоційно, а то і хворобливо. Вчитель також нерідко піддає себе небезпеці так званого «емоційного вигорання».

Причина більшої частини конфліктів за участю  підлітків полягає у загальній дратівливості та нездатності деяких з них подолати психологічні та навчальні навантаження без агресивної реакції на джерело роздратування. Цим джерелом можуть виступати учні, вчителі, батьки чи шкільна обстановка в цілому.

Бувають випадки коли батьки сліпо переносять свій шкільний досвід спілкування з однолітками або вчителями на власну дитину. Якщо досвід був позитивний, вони щиро впевнені, що шкільне життя – то  загальне свято, а все інше – дурість або вигадки самої дитини. Якщо у досвіді є ті чи інші проблемні моменти – батьки, як правило, намагаються або захищати дитину від усіх справжніх, а частіше удаваних ворогів; або дають їй жорсткі настанови агресивного самозахисту, чим додають дитині зайвих проблем.

Суб'єктивними умовами підвищеної конфліктності педагога є його індивідуально-психологічні особливості, психологічний клімат у сім'ї, взаємини з оточуючими, індивідуальний стиль поведінки, загальні умови школи, війна.

До найпоширеніших причин виникнення педагогічних конфліктів у взаємодії «вчитель — учень», «вчитель — учні» належать:

нездатність учителя прогнозувати на уроці поведінку учнів. Несподіваність їх вчинків часто порушує запланований перебіг уроку, викликає в учителя роздратування та прагнення будь-якими засобами подолати конфлікт. А обмеженість інформації про причини того, що трапилось, ускладнює вибір оптимальної поведінки, засобів впливу на клас;

намагання вчителя будь-якими засобами зберегти свій соціальний статус за рахунок зниження статусу учня. Вчитель вживає вирази низького стилю.  Це порушує принципи взаємодії, доводить ситуацію до конфлікту;

оцінювання вчителем не окремого вчинку учня, а його особистості. Це визначає ставлення до учня інших вчителів та свідків (особливо у початковій школі);

невміння спрогнозувати наслідки необ'єктивного оцінювання вчинків дітей;

нездатність до самоконтролю з тих чи інших причин.

Конфліктують з учнями вчителі з негнучким мисленням, стереотипністю оцінок, шаблонним підходом до їх запитів та інтересів, нездатністю оцінювати об'єктивність вимог до учнів. Свою прискіпливість до учнів вони вважають вимогливістю, а вимогливість до себе з боку учнів сприймають як посягання на авторитет.
   Кожна помилка вчителя при вирішенні конфліктів травмує учнів, вселяє недовіру до нього, порушує систему взаємин між учителем і учнями. У педагога виникає глибокий стресовий стан, незадоволення своєю працею, нездорове усвідомлення залежності професійного самопочуття від поведінки учнів.
     Ситуація на уроці доходить до конфлікту, як правило, із невстигаючим учнем. Тому в інтересах вчителя виявляти до них особливу увагу, своєчасно надаючи їм допомогу.
     Немало конфліктів спричинює низький рівень педагогічного спілкування вчителів, які не можуть своєчасно зупинитися, уникнути різких слів, негативних узагальнень та перебільшень («Від тебе ніколи не почуєш нічого розумного», «Ти завжди брешеш», тощо), загрозливих оборотів у якості попереджень («Дивіться ж мені, щоб зробили...», «Спробуйте мені тільки не...». Це ображає вихованців, підриває довіру до здатності педагога бути справедливим.
   Виділяють і негативні стереотипи педагогічної поведінки, що породжують незадоволення учнів вчителями, стимулюють розвиток конфліктів: емоційні спалахи, дратівливість через дрібниці; безпідставні дії; використання дитячих методів дисциплінування, відкритий розподіл учнів за симпатіями; залякування, вимоги у формі погроз; надмірна фіксація уваги на недоліках учнів; привселюдні образи; втручання у світ особистісних стосунків хлопців і дівчат тощо.

Отже, можна зробити такий висновок, що конфлікти виникатимуть між вчителем та учнем завжди, залишається тільки розробляти певні методики по подоланню цих конфліктів, усуненню їх негативних наслідків. За виникнення, хід і результат конфлікту відповідає педагог - він професіонал і людина, яка навчена життєвим досвідом.

Правила поведінки дорослих на початковій стадії конфлікту

Дайте волю. Постарайтесь адаптувати себе до думки, що перед вами уже не діти. Це - підлітки, для яких перевірка дорослих «на міцність» один із способів самоствердження.

Ніяких нотацій. Найбільше підліткам.

Ідіть на компроміс. Ще нікому нічого не вдалось довести з допомогою скандалу: тут не буває переможців. Якщо і дорослі, і підлітки охоплені бурними негативними емоціями, здатність розуміти один одного зникає.

Уступає той, хто розумніший. «Вогнище сварки погасне, якщо в нього не підкидати дров», - говорив Дж.Дьюї. Тому щоб конфлікт зупинився, хтось повинен першим замовкнути. Дорослому це зробити простіше, ніж підлітку з його нестійкою психікою.

Не слід ображати. Зупиняючи конфлікт, не намагайтесь зробити підлітку боляче за допомогою зауважень і не показуйте , хто в даній ситуації «господар» (наприклад виганяючи підлітка в коридор)

Будьте послідовними. Діти тонкі психологи. Вони відчувають слабість дорослих. Тому, незважаючи на вашу готовність до компромісу, підлітки повинні знати, що вчительський авторитет непорушний.

Освітній серіал для підлітків «Ден і Рора проти корпорації С»

Вперше в Україні з’явився анімований комікс, який розповідає підліткам про важливість піклування про ментальне здоров’я. Він створений у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Сюжет коміксу розгортається в уявному світі — густонаселеному метрополісі Честнат-сіті, в якому впізнаємо натяки на Київ. Реальність, в якій існує світ коміксу — це мікс фентезі та наукової фантастики з візуальними дрібками аніме та стім-панку. Тому цей світ населяють як люди, так і ельфи, гобліни, орки та інші створіння, які живуть у гармонії. Це відносно недалеке майбутнє, ера технологій, але живі істоти досі переважають над штучним інтелектом і насамперед лишаються живими істотами, які мають почуття, емоції, фізичне й ментальне здоров’я. Колись квітучий і прогресивний Честнат-сіті, місто каштанів, втратив свої кольори — його мешканців дедалі більше поглинають стрес, напруга та гнітюче відчуття безперспективності, викликані небувалою кількістю проблем: дороги паралізовані заторами, місто страждає через блекаути та інші комунальні негаразди, сварки, агресія і взаємні звинувачення стали буденністю. За бідами, які звалилися на метрополіс, стоїть злий геній-науковець. Багато років тому місто відвернулося від нього — хлопцю було зле, зелені парки, каштани, вишукані скляні хмарочоси більше не тішили його око, але місто лише насміхалося над ним, навіть рідний брат називав його «слабаком». Тож він пішов, але пообіцяв собі, що докладе зусиль, аби кожен житель Честнат-сіті дізнався, що таке стрес, тривожність, панічні атаки, депресія. Пара допитливих друзів-підлітків і колишній вчений влаштують власне розслідування довкола подій у місті — дізнаються справжню історію злого генія та врятують метрополіс. Їхній справі перешкоджатимуть не тільки посіпаки науковця, а й стрес, який поглинає місто, тож без знань про підтримку ментального здоров’я тут ніяк.

 Комікс створений Координаційним центром з психічного здоров’я КМУ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської – за підтримки агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який втілює організація Пакт.

Освітній серіал "ДЕН І РОРА ПРОТИ КОРПОРАЦІЇ МОНСТРІВ С"

Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»

В межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді України Оленою Зеленською старувала комунікаційна кампанія.

Мета кампанії – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров'я, дати розуміння та показати інструменти, які допоможуть українцям дбати про свій внутрішній стан.

За даними соціологічних досліджень, понад 90% українців мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень. Українці не мають звички звертатися до фахівця: 31% громадян не вважають свої проблеми достатніми для цього. Зараз це основний бар’єр на шляху звернення по психологічну допомогу.

Так само, як здатність до адаптування, функціонування й навіть певного розвитку під час війни, перспективи повоєнного відновлення України значною мірою залежать від рівня емоційної солідарності громадян та культури піклування про ментальне здоров’я. Психологічні проблеми наростають непомітно, впливають на всі сфери життя та знижують здатність протистояти викликам.

У межах кампанії створено спеціальну сторінку де запропоновані контакти, посилання, поради, продукти, техніки та методики, які допоможуть піклуватися про ментальне здоров'я – своє та людей поруч.

Дізнатися більше інформації про ментальне здоров’я можна також на сторінках у соціальних мережах.

Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», ініційована Оленою Зеленською, має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, на рівні усвідомлення й визнання власного психічного стану та хоча б приблизної оцінки ступеня його кризовості. Піклування про ментальне здоров'я має стати звичною відповідальністю кожного. Також необхідно створити систему сервісів і послуг, які зможуть різними засобами та дієвими механізмами підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.

Розробку та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я координує МОЗ України. Всесвітня організація охорони здоров’я – експертний партнер, виконавчий партнер – громадська організація «Безбар’єрність». Майданчиком для розробки та ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті Міністрів України. Комунікаційна кампанія реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)

Дізнатися більше інформації про ментальне здоров’я можна тут