Їжачок, який не боявся темряви

У лісі досить часто було темно: інколи приходила ніч, інколи просто ховалось сонечко. А в нірку Їжачка не потрапляло світло, але він в жодному разі не боявся. Спитаєте: чому?

 

Бо щоразу, коли він заплющував оченята, йому також ставало темно і він відпочивав, пригадуючи, що цікавого було за день. 

 

Далі Їжачок засинав, часом бачив цікаві сни про те, як він бігав по галявинці і збирав смачні ягідки.

 

Отже, коли в його нірці ставало темно, він не лякався, а згадував, де в нього грибочки, а де лежить його запас ягідок, і знову йому не було страшно. 

 

Тому Їжачок вирішив не боятись темряви, навіть почав гуляти і радіти життю, коли сонечко йшло відпочивати. Тому зараз ми можемо бачити, як Їжачки гуляють навіть у темряві. 

 

 1. А чому не варто боятись темряви тобі?

 2. А що можна цікавого зробити в темряві?

 3. А спробуй щось намалювати в темряві?

 4. Також намалюй веселого Їжачка, який гуляє, коли відпочиває сонечко. 

@Вікторія Назаревич 2022; 274 день війни

Art@Ірина_Глущенко

Всеукраїнська кампанія "16 днів проти насильства"

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Період кампанії охоплює наступні важливі дати:

• 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
• 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
• 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
• 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
• 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
• 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
• 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

• Громадською організацією «Мінзмін» спільно з Міністерством цифрової трансформації за сприяння МОН було розроблено інформаційно-довідкові матеріали для проведення уроків на тему «Моя приватність» у закладах загальної середньої освіти, зокрема:

- для учнів 1 - 4 класів про персональну інформацію та як нею користуватись в мережі Інтернет;

- учнів 5-8 класів про ризики розголошення персональної інформації, можливі наслідки публікації фотографій і розміщення персональної інформації в соцмережах;

- учнів 9 - 11 класів про використання персональної інформації в мережі Інтернет і соціальних мережах;

онлайн-курс у вигляді серії відеоблогів на актуальні для батьків теми щодо захисту права дитини на приватність;

інструкції налаштування приватності в соціальних мережах Telegram, TikTok, Instagram і Facebook.

З нагоди Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства», Міністерство освіти і науки спільно з громадською спілкою «А21 Україна» підготували матеріали для педагогічних працівників щодо протидії торгівлі людьми.

Також наголошуємо на необхідності поширювати інформацію про діяльність «гарячих ліній»:

1578 – з питань протидії торгівлі людьми;

1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству дітей;

0800505501 (безкоштовно зі стаціонарних);

527 (безкоштовно з мобільних) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

Нагадаємо, МОН впроваджує інструмент для оцінки безпеки шкіл, розроблений ЮНІСЕФ.

Більше інформаційно-просвітницьких матеріалів

Зупинимо насилля разом! 

Значення невдач і поразок для вашої дитини. Дев'ять причин, через які малюкам просто необхідно пройти через досвід невдач і поразок

Ви коли-небудь порушували правила настільної гри так, щоб ваші діти не програли? Чи доводилося вам уповільнюватися під час жартівливих перегонів на велосипедах, щоб ваша дитина прийшла до фінішу першою? На перший погляд, це має сенс. На відміну від маленького дошкільника доросла людина може легко впоратися з поразкою й переключитись на щось інше. Дозволяючи дитині виграти, ви тим самим захищали її від поганого самопочуття й кепського настрою.

Однак, згідно з дослідженнями, поразка – це позитивний досвід для дитини, вона допомагає їй розвинути в собі здатну до емпатії (чуйну) та врівноважену людину.

Як батьки ми хочемо захистити наших дітей від болю, і це цілком природно. Але іноді їм просто необхідно відчувати дискомфорт, а інколи й велике розчарування, щоб рости й розвиватись далі.

Якщо ваша дитина реагує на поразку тим, що обурюється або жбурляє на підлогу фрагменти гри, їй, звісно, важко в такий момент пригадати про те, що цей досвід потрібний для її ж блага. Але якщо вона навчиться сприймати таку незначну втрату зараз, то матиме велику користь у майбутньому. І ось в чому її значення.

Навички подолання (копінг-навички). Світ – це місце, в якому часто панує дух змагання. Для дитини буде легше програти в настільну гру вдома з рідними та близькими людьми, ніж подолати глибокі переживання під час своєї першої поразки у громадському місці, наприклад, у дитячому садку перед цілою групою дітей. Малюки, які проходять через практику поразки, набувають позитивні якості характеру, притаманні спортсменам. Якщо вони і програють, то розвивають і зміцнюють здатність справлятися з різними ситуаціями й долати труднощі.

Навчання на помилках. Якщо гра вимагає специфічних навичок або застосування певних стратегій, поразка подарує дітям можливість проаналізувати, що вони могли б зробити краще. Наприклад, спортсмени часто переглядають відеозаписи своїх виступів, щоб визначити свої слабкі місця у грі. Кожного дня ми робимо помилки і вчимось на них. Ось, наприклад, якщо ви допустили помилку, то як зазвичай чините наступного разу?

Упевненість у собі. Діти можуть удосконалювати свої навички і таким чином краще грати у гру, в якій раніше програвали, у результаті вони вчаться чогось нового. Вони зможуть більш усвідомлено формувати віру в себе і глибоку повагу до своїх досягнень. До того ж вони засвоять одну цінну річ: хороше виконання чого-небудь є наслідком докладених зусиль і старань.

Емпатія. Діти не можуть ототожнити себе з тими, хто переживає поразку, якщо в них самих ніколи раніше не було подібного досвіду. Кожного разу, коли ваша дитина програє, вона отримує маленький урок, що в житті кожний повинен боротися й докладати зусилля як у навчанні, щоб успішно скласти тест або іспит, так і в наполегливих тренуваннях з футболу, щоб забити блискучий гол. Ми здатні відчувати емпатію, коли самі пережили біль.

Самовладання. Жодна дитина не може зберігати самовладання в усіх випадках життя. Але втрата самовладання показує дітям, що вони не можуть розраховувати на постійне одержання тільки позитивних навичок, а також учить того, що вони повинні вести себе добре, перебуваючи в оточенні інших людей, інакше ризикують уславитися «плаксою» або «невдахою». Як і будь-яка навичка, уміння гідно приймати поразку досягається за допомогою практики.

Радість у процесі гри. Діти, які навчилися правильно сприймати поразку, можуть чудово проводити час, граючи в різні ігри, й отримувати від них задоволення, навіть якщо при цьому не виграють. Найголовніше полягає для них не в результаті, а в радості спільного проведення часу.

Життя повне шансів показати дітям, що поразка – це не кінець світу. Наприклад.

Визнайте помилки. Будьте відвертими зі своїми дітьми, розповідайте їм про свої власні помилки і про те, яким чином ви їх виправляли. Це вчить того, що ніхто не ідеальний. Усі ми час від часу робимо помилки. Можливо, і ви сьогодні, готуючи за рецептом нове блюдо, забули покласти в нього один з інгредієнтів?.. Дорослі повинні показувати приклад, як сміливо зізнаватись у власних помилках.

Підраховуйте... іноді. Буде добре, якщо ви спробуєте підтримувати баланс між тим, коли підраховуєте результати гри, й тим, коли не підраховуєте. При цьому ви можете акцентувати увагу на тому, що просто добре проводите час – це стане слушною нагодою запобігти поразці. Але якщо ви зовсім не будете підраховувати, ваші діти так і не дізнаються, що поразка все-таки була, а отже, не дізнаються, що вони програли.

Киньте дитині виклик. Спонукайте своїх дітей прагнути більш «професійно» виконувати свої повсякденні завдання. Зіграйте у гру, яка буде трохи складніше, ніж та, в яку ви грали раніше. Або дайте завдання зробити щось по господарству – те, що трохи перевищує їхні можливості. Нехай вони бачать, що можуть цього навчитись.

Діти, яким ніколи не дозволяли програвати, можуть вирости тривожними і схильними до депресивних проявів, адже вони ніколи не вчились долати такі моменти, коли життя оберталось якось не так, як вони очікували. Усередині, у своїх роздумах, вони не розуміють, що відбувається, і відчувають, ніби весь світ прагне нашкодити їм.

Але якщо дитина на власному досвіді збагне той факт, що можна програти гру і весь день бути цілою й неушкодженою, отримати задоволення від самого процесу гри, вона впевнено піде шляхом підготовки до реального життя.

Наталія Львова 

 

Сьогодні. 20 листопада, відзначається Всесвітній день дитини – свято взаєморозуміння та підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей зі всього світу.

20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про їх права. З 1990 року у цей день відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.

16 листопада - Міжнародний день толерантності

Щорічно 16 листопада в усьому світі відзначається Міжнародний день толерантності. Саме цього дня у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпімості.

У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

Толерантності потрібно вчитися і можна навчитися, тому, навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію.

Про підтримку

"Все буде добре", "не переймайся", "це не кінець світу", "я ж казав (ла)" - це НЕ підтримка!

Немає універсальної формули, що підходить для будь-якого випадку. Але зате є речі, які точно НЕ треба робити, тому що вони ніяк НЕ допомагають і НЕ є підтримкою.

🔴 ПОРОЖНІ ОБІЦЯНКИ

"Все буде добре", "усе владнається", "життя обов'язково налагодиться" — це порожні обіцянки. 

Ви не можете знати напевно, що чекає нас в майбутньому (якщо, звичайно, ви не екстрасенс), а в такому формулюванні ще й підкреслюєте, як зараз погано (адже добре, якщо воно взагалі буде, то тільки в майбутньому).

Якщо не знаєте, що сказати — мовчіть, будьте поруч і обіймайте. Ви здивуєтеся, але один з найефективніших способів підтримки — теплі дружні обійми і прості слова співчуття ( "мені дуже шкода", "я так тобі співчуваю").

🔴 ЗАБОРОНА НА ЕМОЦІЇ

"Не плач", "не треба так хвилюватися", "заспокойся", "візьми себе в руки" і т.д.

Якщо ви дійсно хочете підтримати людину, а не просто позбутися її — то ви як раз таки будете допомагати їй проявляти свої емоції, а не придушувати їх. Ні для кого не новина, що стримані емоції руйнують нас зсередини, перетворюються в хвороби і отруюють нам життя.

Будь-яка людина має право сумувати, злитися, відчувати образу, коли знаходиться у важкій життєвій ситуації. До друзів і близьких ми звертаємося не тоді, коли хочемо виглядати дорослими, розумними і сильними, а тоді, коли хочемо просто побути самими собою, нічого з себе не зображуючи.

Тому, якщо ви хочете підтримати або втішити когось — дайте йому можливість розповісти про свої переживання.

🔴 Знецінення ЧУЖИХ ПРОБЛЕМ

"Це не варто таких сліз", "це не кінець світу", "нічого ж по суті не сталося", "це можна пережити" і т.д.

Якщо ви не розумієте почуття іншої людини, не знаєте, як влаштовані її переживання — це не означає, що вона не страждає. І навіть те, що "в Африці діти голодують" або "є ті, кому набагато гірше», не робить її страждання меншими.

Але найстрашніше те, що знецінення заподіює реальну шкоду. Людина перестає відчувати себе значущою і важливою для вас, відчуває себе непотрібною, втрачає здатність до довіри.

До речі, психологи відносять знецінення до однієї зі складових емоційного насильства.

🔴 БЕЗГЛУЗДІ ПОРАДИ

Це ж очевидно — будь-якій людині з проблемою вкрай необхідно в першу чергу виговориться і бути почутим. Не отримати мудру пораду, не вислухати настанови, а висловити, наділити  слова тим, що вона відчуває.

А вже поради, адресовані в минуле ( "потрібно було зробити так"), — саме безглузде, що можна сказати. Уже все сталося, минуле не змінити, історія не має умовного способу.

🔴 ОЦІНОЧНІ КОМЕНТАРІ

"Раніше думати треба було", "а я тебе попереджав (ла)", "все ж було очевидно заздалегідь", "не треба бути таким наївним" і т.д.

Тут навіть коментарі зайві. Цілком зрозуміло, що це не підтримка.

Це банальне самоствердження за рахунок слабшої і вразливішої (бо їй зараз погано, вона проживає горе) людини.

🟢 Кращий спосіб підтримати близьку або рідну людину — просто бути поруч, уважно вислуховувати, дбайливо і тепло обіймати.

Не оцінювати і не знецінювати, не перебивати зі своїми коментарями, не переносити на неї свої проекції, домисли і висновки з порадами.

Все, що потрібно — це активна участь, добре співчуття, душевне тепло. Можливість висловити свої почуття, емоції, переживання.

І реальна конкретна допомога (посидіти з дітьми, зібрати грошей, приготувати їжу), а не абстрактні пропозиції.

"Кoли ви знахoдитесь з кимось, хтo ваc тотально приймає — це терапія. Відбувається зцілення."

"Кращий спосіб зцілити людину — це міцно її обійняти".

©️ Автор: Марина Зоріна

13 листопада - Всесвітній день доброти

🦔Психологу до їжачкової скарбнички

Цікаві картки для малечи ! Коли сумно, шукаємо цікавинки навколо …

#терапевтичний_їжачок

#pennyblackinc

Сенсорна саморегуляція, як спосіб стишення емоцій (тривоги, смутку, гніву) за допомогою органів чуття.

Завдання, які можуть допомогти знизити інтенсивність емоцій та повернути внутрішній баланс, щоб далі обирати ту поведінку, яка буде найбільш відповідати ситуації. 

❗Спробуйте різні варіанти, щоб знайти для себе найбільш приємні та ефективні.  

🔹Зір: 

 прогулянка на природі

 гарний фільм

 смішні меми

 зробити невелику замальовку з геометричних візерунків

 поспостерігати за колиханням гілок/листя

 🔹Смак:

 випити горнятко чаю/кави

 зосередити увагу на смакуванні їжі, ретельно розжовуйте

 з’їсти щось з контрастним смаком – шматочок лимону, м’ятну цукерку

 розсмакувати арахісову пасту

 🔹Слух:

 увімкнути улюблений плейлист

 подзвонити близькій людині

 зосередитись на звуках, що ви чуєте на вулиці

 піднести долоню до обличчя і зосередитись на звуках вдоху і видиху.

🔹Нюх:

 спекти печиво

 тримати під рукою улюблений аромат

 запалити свічку

 розтерти пальцями прянощі (тим’ян, м’яту, базилік)

 🔹Дотик:

 прийняти ванну/душ

 обійняти домашньог о улюбленця, якщо маєте

 загорнутись в плед

 погладити себе, обійнявши, за передпліччя

 для сну використовувати ковдру з утяжувачем.

                 

〰 Ідеї Анастасії Ніжнік

Арттерапевтичні розмальовки

 

Сьогодні у межах програми Mental Health ми запускаємо надзвичайно важливий проєкт — арттерапевтичні розмальовки зі вправами, які допоможуть дитині подолати тривогу, зняти емоційну напругу та впоратися зі стресом.

Проєкт з'явився за участі Institute of Cognitive Modeling, під авторством та методикою експерта — Вікторія Назаревич, практичної психологині з 25-річним досвідом роботи з дітьми, професорки кафедри психології та педагогіки Київського міжнародного університету, кандидатки психологічних наук і експертки з дитячої психології в терапії творчістю.

Розмальовки складаються з 10 завдань, кожне з яких допомагає дитині впоратися з різними емоціями та станами. Знайти та безкоштовно завантажити арт розмальовку разом з порадами від психолога можна на сайті Parimatch Foundation — найкраще в форматах А3 чи А4. Відеогайди на сайті допоможуть орієнтуватися за яких умов та при яких емоціях дитині може знадобитись той чи інший розділ розмальовки.

В посібнику застосовувалися способи арттерапії та казкотерапії, що вже довели свою ефективність у роботі з дітьми, які пережили психотравмуючі та стресові ситуації.

Беріть різнокольорові олівці для дітей та вперед: https://parimatch.foundation/artterapevtychni-rozmalovky/

©Parimatch.foundation

Хімія щастя

Хімія щастя - це про гормони, які впливають на наш психічний та фізичний стан.

Для підтримки стабільної роботи дофамінових шляхів необхідно дотримуватися нескладних рекомендацій.

Харчуйтеся правильно. Вживання шкідливої їжі з високим вмістом простих вуглеводів, штучних жирів і харчових добавок теж можна віднести до категорії шкідливих звичок, які заважають злагодженій роботі ендокринної системи, мозку та інших органів.

Їжте потрібні продукти. Як ми з’ясували раніше, сировиною для виробництва дофаміну служать дві незамінні амінокислоти: фенілаланін і тирозин. Вживаючи продукти з високим вмістом даних амінокислот, можна забезпечити умови для безперебійного синтезу глутамату. Ось перелік продуктів харчування, яким слід приділити особливу увагу: арахіс, мигдаль, волоський горіх, насіння соняшнику, бобові, у тому числі соя і сочевиця. Засвоєння тирозину і фенілаланіну підвищується в присутності заліза, міді, а також вітамінів С, В6, В3.

Підтримуйте фізичну активність на належному рівні. Під час тренувань відбувається вироблення ендорфіну і адреналіну, які за допомогою ряду хімічних перетворень запускають секрецію дофаміну.

Відмовтеся від шкідливих звичок. Будь-які штучні стимулятори порушують роботу рецепторів, чутливих до дофаміну.

Дотримуйтесь режиму. Важливо приділяти здоровому сну не менше 7 годин на добу.

Регулярно займайтеся сексом. Інтимна близькість надає потужний вплив на збереження гормонального балансу.

Займайтеся саморозвитком, покращуйте свої професійні навички і підвищуйте самооцінку.

Підтримуйте доброзичливі і поважні взаємини з близькими людьми і колегами по роботі. По можливості уникайте конфліктних ситуацій. Вчіться вирішувати проблеми, налагоджуючи конструктивні взаємодії з оточуючими.

Заведіть звичку винагороджувати самого себе за будь-які, навіть самі незначні досягнення: у побуті, на роботі, в особистому житті. У ролі заслуженої нагороди можуть виступити, наприклад, похід в масажний салон, в кафе, в баню, купівля предмета одягу, приємної дрібнички, або навіть проста, щира подяка, звернена до самого себе.

Ситуації і поведінка, які посилюють виробництво ЕНДОРФІНІВ

Дія ендорфінів допомагає нам відчувати щастя і зменшувати хворобливі відчуття як фізично, так і емоційно. Було відмічено, що деякі види діяльності та ситуації сприяють їхньому виробництву, таким як наступне.

1. Сміх

Дослідження показують, що сміх чесно виробляє ендорфіни. Жарт і почуття гумору можуть допомогти нам, як собі, так і іншим, покращити наш настрій і зробити нас щасливішими.

Перейти до сесій терапії сміху Було також показано, що він має певний рівень ефективності, тому що сміх, як правило, заразний через активності дзеркальних нейронів. Насправді, навіть якщо це не чесний сміх, м'язові зусилля вже викликають секрецію ендорфінів, що, у свою чергу, полегшує появу справжнього сміху..

2. Виконання мети

Факт досягнення бажаного також дає нам глибоке задоволення, що призводить до збільшення виробництва ендорфінів. Почуття досягнення і досягнення мети, чи є зовнішня винагорода чи ні, покращує наше благополуччя. Особливо, коли рівень зусиль був високим.

3. СЕКС

Підтримання відносин задовільним чином є іншою діяльністю, яка генерує високий рівень ендорфінів. Насправді, поряд з іншими речовинами, такими як окситоцин і прогестерон, ендорфіни виводяться відразу після оргазму.

4. Фізичні вправи

Загальновідомо, що заняття спортом генерує ендорфіни. Зокрема, рекомендуються серцево-судинні та аеробні вправи, оскільки вони забезпечують більш високий рівень фізичних зусиль, більшого почуття досягнення і більшої подальшої задоволеності..

5. Розслабтеся

Синтез ендорфінів залежить не тільки від виконання певної дії. Багато разів достатньо просто розслабитися. Приймаючи ванну, слухаючи музику, читаючи щось для задоволення або просто медитуючи, можна створити багато ендорфінів, особливо після стресового дня.

6. Сон

Підтримання гарної гігієни сну є важливим для підтримки виробництва ендорфінів. Саме тому після гарного нічного сну ми зазвичай прокидаємося в гарному настрої, і навпаки, в разі поганого сну. Задовільний сон полегшує позитивне ставлення і наявність енергії, необхідної для виконання будь-якої діяльності.

7. Ласки, поцілунки і масажі

Фізичний контакт з іншою людиною припускає, загалом і припускаючи, що ні особа, ні ситуація, в якій ми перебуваємо, не викликають зіткнення, збільшення виробництва ендорфінів, якщо це робиться з певним рівнем точності. Якщо є позитивна емоційна зв'язок з людиною або з якими здійснюються ці дії, збільшення виробництва ендорфінів набагато більше. Знижує рівень кортизолу і артеріального тиску, крім поліпшення зв'язку з іншою людиною.

8. Закохайтеся

Не раз говорилося, що любов - це як наркотик. Правда в тому, що цей вираз більш правильний, ніж ви думаєте, тому що почуття щастя і задоволення, які ми відчуваємо, коли ми закохуємося, виробляються на біохімічному рівні ендорфінами, поряд з іншими речовинами, такими як дофамін і норадреналін..

9. Уайтін, що кусає хвіст

З огляду на різні ситуації або заходи, які викликають викид ендорфінів, можна усвідомити, що, загалом, це так факт почуття гарного чи щасливого, що викликає вивільнення цих речовин. Таким чином, можна спостерігати, що хоча ендорфіни провокують відчуття щастя, це почуття щастя, у свою чергу, викликає синтез ендорфінів. Таким чином, дозволяючи собі насолоджуватися малими моментами щастя, нас в той момент радіє, а також, що ми маємо більше подібних моментів.

СЕРОТОНІН - ШЛЯХИ СТАБІЛІЗАЦІЇ

1. Їжте продукти, багаті на триптофан – це амінокислота, яка бере участь у виробництві серотоніну. Введіть в раціон яйця, молочні продукти, пісне м’ясо, горіхи і насіння.

2. Підіть на масаж. Така процедура допоможе відволіктися від проблем і стресів, а це в свою чергу знизить рівень кортизолу – гормону стресу, який блокує вироблення серотоніну.

3. Додатково вживайте вітаміни B12 і B6, які беруть участь у виробництві серотоніну. Деякі дослідження свідчать, що така міра допомагає побороти депресію.

4. Частіше проводьте час на сонці. Недолік сонячного світла викликає дефіцит вітаміну D, який теж впливає на ваш настрій.

5. Збільшіть споживання магнію. Він допомагає контролювати кров’яний тиск, регулювати функцію нервових клітин, підвищуючи рівень серотоніну. Магній можна знайти в натуральних добавках і таких продуктах, як банани і риба.

6. Мисліть позитивно. Вплинути на свій настрій ви можете також і силою думки. Як кажуть, не можеш змінити ситуацію – зміни ставлення до неї.

Ваше ставлення до світу подібне на коробку кольорових олівців, якими ви розмальовуєте все навколо. Якщо зафарбувати все сірим, не залишиться місця для яскравих кольорів. Додайте яскраві фарби з допомогою гумору – і картина зміниться.

7. Їжте менше цукру. При низькому рівні серотоніну з’являється тяга до солодкого. Але вживання цукерок і тортиків не вирішить проблему, просто ненадовго полегшить ваш душевний стан.

8. Почніть медитувати. Така практика підвищить рівень кислоти під назвою 5-HIAA в мозку, яка безпосередньо пов’язана з серотоніном.

Щоденна медитація зменшить стрес, знизить виробництво кортизолу та інших гормонів стресу і збільшить рівень серотоніну в крові.

“Медитація – це двері до безмежної сили. Медитація – це двері до надсвідомості”.

9. Займіться спортом. Будь-яка діяльність, яка збільшить швидкість вашого пульсу і розжене кров, також сприяє виробництву серотоніну.

Завдяки виконанню фізичних вправ в організмі підвищується рівень ендорфінів, які швидко покращують настрій.

10. Компенсуйте дефіцит вітаміну С, який є природним антидепресантом. Прийом вітаміну С значно підвищує настрій, хоча цей вітамін ніяк не пов’язаний з виробленням серотоніну.

11. Подбайте про себе.

Окситоцин

фізичний контакт

Окситоцин запускає роботу системи винагороди, яка активується і деактивується в романтичних стосунках.

Підвищення рівня окситоцину відбувається не тільки під час фізичного контакту в сексуальних відносинах. Як правило, обійми, поцілунки і ласки теж сприяють прискореної його вироблення. І для цього не обов’язково мати сексуальні контакти і навіть партнера. Обійми, поцілунки і ласки можливі з друзями, членами сім’ї і навіть домашніми тваринами.

слова підтримки

Отримання компліменту може вас підбадьорити, втішити і підвищити самооцінку. Слова підтримки можуть навіть викликати у вас відчуття того, що вас люблять і цінують. Також почуття щастя стає сильнішим, коли ви самі говорите компліменти комусь іншому.

Слова – це потужний інструмент, який покращує самопочуття всіх навколо. Вони можуть нести в собі доброту, співчуття і любов. А ще вони зближують нас з іншими людьми, що призводить до підвищення рівня окситоцину у обох людей.

Уміння слухати інших

Уміння слухати – це відмінний спосіб підвищити рівень окситоцину. Кожному хочеться відчути визнання і знати, що його чують і приймають. Коли ви фізично присутні під час розмови з іншою людиною, це створює між вами зв’язок. Якщо ви слухаєте уважно і ігноруєте всі відволікаючі фактори, це дарує вам ні з чим не порівнянне відчуття винагороди.

Слухайте очима, не відволікаючись на свій телефон і що-небудь інше. Чи не розпиляйтеся між декількома справами, коли людині потрібна ваша увага. Направте всю свою увагу на того, хто з вами розмовляє. Дивіться йому в очі, поки він говорить.

медитація

Медитація розслабляє тіло і розум, звільняючи останній від стресу. Як правило, ми розглядаємо медитацію як традицію, яка своїм корінням сягає глибоко в східну культуру. Але це не означає, що інші люди теж не можуть скористатися її силою.

У західній культурі слово «медитація» походить від латинського терміна «meditatio», який спочатку вказував на тип інтелектуального вправи. Медитація – це досить ефективний інструмент релаксації як для тіла, так і для розуму. Отже, під час таких занять відбувається вироблення окситоцину, якщо тільки ви не перебуваєте в небезпечній ситуації. Такий баланс знижує кров’яний тиск і розблокує всі органи чуття.

Фізичні вправи

Фізичні вправи не тільки підтримують ваше тіло у формі. Вони підвищують рівень ендорфінів і окситоцину, а також стимулюють надходження кисню в мозок та інші частини тіла. Вироблені в мозку гормони під час тренування теж приносять велику користь.

Щоб відчути цю користь, вам не потрібно йти в спортзал, на пробіжку або велопрогулянку, якщо ви не можете або не хочете цього робити. Прогулянки і простих вправ на дому теж цілком достатньо, щоб у вас виробився окситоцин і ви швидко відчули себе краще.

сльози

Дослідження показали, що спроби контролювати свої емоції знижують рівень окситоцину. Накопичення енергії, викликане придушенням своїх почуттів, призводить до появи стресу і фізичних проблем.

Сльози – це спосіб звільнення від цієї енергії. Подумайте про те, що ви відчували після того, як поплакали. Ви напевно відчували розслаблення, як ніби провели цілу годину за медитацією або якоюсь нескладною вправою. Тому вплив плачу на вироблення окситоцину схоже на вплив чинників, описаних вище в статті.

Будьте щедрими по відношенню до інших людей

Ми відчуваємо себе добре, коли даємо іншим, а інші дають нам. Благородство і щедрість, як і безкорислива готовність подарувати іншій людині свій час приносить нам почуття вдячності і єднання, тим самим сприяючи виробленню величезних обсягів окситоцину.

Ще один жест, що провокує викид окситоцину, це підношення комусь подарунка від чистого серця. Для цього вам не потрібен привід у вигляді великого досягнення або святкування річниці. Виробленню окситоцину сприяють теплі думки про іншу людину і бажання зробити його щасливим.

7 СПОСОБІВ ВИХОВАТИ ДИТИНУ, ЯКА НЕ БОЇТЬСЯ ПОМИЛОК, КРИТИКИ І НЕ БУДЕ ВАМ БРЕХАТИ

Це називається адекватною самооцінкою

Бажано, щоб самооцінка була адекватною, сумірною, стійкою і не коливалася від легкого вітерця. Тобто необережного або навмисно критичного слова інших людей.

Самооцінка - це здатність людини оцінювати себе, свої якості, і, спираючись на цю оцінку, розвиватися і жити. Правильна самооцінка дозволяє помилятися і не страждати від безглуздого почуття провини. Замість цього - отримувати досвід. Адже без помилок живуть тільки боги. Виходить, ще одна особливість адекватної самооцінки - її реалістичність. Добре б, щоб ми не загравалися в богів, які не помиляються і нічого не бояться. І щоб дітям цю гру не підсовували.

Але не всі сім'ї розуміють самооцінку. І починають старанно хвалити дитину, говорити, що все у неї виходить краще за всіх, куди іншим! Людина, яка росте з упевненістю, що вона - сама-сама, неминуче зіткнеться з розчаруванням. І нічого схожого на адекватну самооцінку у неї точно не буде.

Батьки, які вирішили (або так само пішло) всіляко звеличувати здатності дитини в усьому, за що б не бралася, не бачать за всім цим самої дитини. Проблеми, тривоги, почуття, переживання просто ігноруються. Ось звідки беруться тридцятирічні хлопчики і дівчатка, ображені на долю за те, що вона не прийшла і не дала їм все, що повинно належати їм по праву свого таланту чи зверхності. І похвала не допомогла їм виробити адекватну самооцінку.

А що ж допомагає і що потрібно дійсно робити?

1. ВЗЯТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СВОЇХ ДІТЕЙ. ТАК, РІШЕННЯ ПРИЙМАЄТЕ ВИ, А НЕ ВОНИ

Поки ми батьки, як не крути, що не радься з дітьми, ми і тільки ми робимо вирішальний вибір. Йти в цю школу або в ту? Розбиратися з учителем або спустити на гальма? Рішення приймаємо ми. Немає нічого гіршого, коли батьки намагаються в цих рішеннях спиратися на дитину:

«Ми не змогли з нею впоратися, тому вона не ходить в садок».

«Ми розлучилися, тому що так було краще для дітей».

«Ми не розлучилися, тому що дочка чоловіка дуже любить».

«Я не можу її укласти спати, вона не хоче».

«Ми не можемо відібрати в неї планшет, це закінчується слізьми».

Ось як звучить небажання батьків визнати свою відповідальність і нести її. Ні, дорогі мої:

Ваша дитина не ходить в садок, тому що ви так вирішили.

Ви розлучаєтеся, тому що ви так вирішуєте.

Ви не розлучайтеся тому, що ви, а не діти приймають таке рішення.

Ви не можете вкласти дитину спати, тому що чогось не бачите, не розумієте, не можете знайти підхід, а не тому, що дитина не хоче.

Ви не відбираєте у дочки планшет, бо не знаєте, як втішити її і не хочете виглядати в її очах поганою.

І головне, чому доводиться вчитися батькам, які піклуються про самооцінку дитини, - приймати відповідальність за свої рішення, навіть якщо вони «непопулярні», навіть якщо через кілька років діти вам їх пригадають, навіть якщо ви розумієте, що помилилися.

Ось вона - база для дитячої самооцінки. Світ безпечний. Тому що батьки знають, що робити.

2. ВЧИТИСЯ ЦІКАВИТИСЯ СВОЇМИ ДІТЬМИ, А НЕ ТІЛЬКИ ЇХ УСПІХАМИ

Багато років тому педагог Симон Соловейчик написав книжку «Педагогіка для всіх». Прекрасну книжку. Можна кожен день читати на ніч. Дуже надихає, опускає на землю і приводить до тями - потрійний ефект. Цікаво, що її читачі діляться рівно на дві категорії: ті, хто книгу захлинаючись читають, і ті, хто через десять сторінок кажуть: «Одна вода, нічого конкретного». Я б пояснила це так: першій категорії читачів цікаво з дітьми. Навіть якщо вони іноді занадто за них переживають. Другій - діти не цікаві. Навіть власні. Так буває. Є люди, які цікавляться цифрами, залізом, музикою, буквами. Але не людьми. І ось нехай діти підростуть, зацікавляться цифрами, музикою, ще чимось - тоді поговоримо.

Дітям, щоб рости впевненими в собі, потрібно відчувати, що ними цікавляться.

Не просто переживають за них ( «Що у тебе болить? Ти здоровий? У тебе які оцінки сьогодні? Хто ця Маша з першого під'їзду?»). А цікавилися ними ( «Що ти читаєш? Що думаєш про нову серію такого-то серіалу? Коли тобі сумно?»).

Нашим дітям для гарної самооцінки потрібно те ж, що і нам самим. Якщо ті, з ким ми живемо поруч, з ким працюємо, не цікавляться нами, нашими думками, просто не базікають з нами про всяке, нехай і потроху, ми сумуємо і наша самооцінка падає.

3. ПЕРЕСТАТИ РОБИТИ ЗАУВАЖЕННЯ. ЯК БИ НЕ БУЛО СКЛАДНО

Про шкоду критики для самооцінки будь-якої людини, а дитини особливо, скажу так - про це вже навіть бабусі біля під'їзду в курсі і діти в середній групі дитячого садка. Всі про це знають, але втриматися дуже важко. Ми просякнуті критикою, ми в ній виросли. Радянська культура - культура коригуюча, виправляюча. Держава точно знала, як треба. Так і пішло з тих пір: «Горб, посміхаєшся, чому без змінного взуття, нічого самі не можете, погано працюєш, погано відпочиваєш, погано їси, зовсім не їси, занадто товстий ...». Тільки встигай ухилятися.

Нашим дітям дістається через просте правило: отримав сам - передай іншому. Ми, дорослі, і самі живемо під цим градом критики з усіх боків. А якщо ми вже батьки - град посилюється. Постійна критика і зауваження на адресу дитини швидко вбивають в ній будь-який інтерес і вселяють страх помилки.

4. ВЧИТИ ДИТИНУ ПОМИЛЯТИСЯ І ЦІНУВАТИ ПОМИЛКИ (А НЕ ЛАЯТИ ЗА НИХ)

Дитина все робить вперше, у неї немає досвіду. Вона отримує його, постійно помиляючись. Якщо ми хочемо, щоб вона була упевненою в собі і не трясся від страху перед помилками, потрібно підтримувати її тоді, коли у неї не виходить. Говорити: «Ти молодець, що намагаєшся. Ти смілива і сильна! Давай ще раз спробуємо ». Ви встаєте з нею поруч, і в різному віці це означає різне: для дворічної дитини - іноді досить просто взяти її руки в свої. Для п'ятирічної: запитати, чи хоче вона, щоб ви допомогли. Для семирічної - допомогти зрозуміти, що саме не виходить. Для 12-річної - бути поруч, щоб підтримати, коли покличе.

5. ХВАЛИТИ ЗА ТЕ, ЩО ДИТИНА ЗРОБИЛА, А НЕ ЗА ТЕ, ЩО ВОНА «НАЙКРАЩА» АБО «КРАЩЕ КОГОСЬ»

Коли помилки не підбадьорюються або заперечуються ( «Ти не можеш цього не зрозуміти, ти просто не хочеш розуміти»), а досягнення звеличуються як най-най з най-най, є ризик виростити короля без королівства. Тобто людину, яка буде несвідомо намагатися з усіх сил утримувати почуття своєї переваги над іншими. Це як раз ті дивні історії, коли людина хоче більшого і ніби все у неї є для того, щоб цього більшого досягти. Але вона топчеться на місці, нічого не робить і лише критикує успіхи далеко не таких розумних і талановитих, але активних і сміливих людей.

Так ось. Якщо хочете дитині добра, хваліть її не за те, що «у інших дітей ніколи так не вийде», а хваліть за те, в чому вона перевершила саму себе, за те, що вона навчилася робити краще.

6. ВІРИТИ ДІТЯМ, НАВІТЬ КОЛИ ВОНИ БРЕШУТЬ

Запитайте дорослих, у яких були хороші відносини з батьками і яким багато чого в житті вдалося зробити, за що вони вдячні своїм батькам. І ви почуєте: за те, що вони мені вірили і довіряли. Навіть тоді, коли цього робити, здавалося б, не слід було. Педагог Олександр Нілл, засновник школи «Саммерхілл», вважав, що діти в основному брешуть від страху. І якщо діти перестають боятися - вони перестануть обманювати.

Батьки часто переживають, що діти багато брешуть, деякі маніакально вимагають від дітей говорити правду і тільки правду. Ось що пише Олександр Нілл:

«За майже 40 років моєї роботи я жодного разу свідомо не збрехав учням, так ніколи і не відчував подібного бажання. Втім, це не цілком вірно, тому що одного разу я збрехав міцно. Дівчинка, нещаслива історія якої була мені відома, вкрала фунт. Троє хлопчиків - шкільний комітет по крадіжках - бачили, як вона купувала морозиво і сигарети, і влаштували їй перехресний допит. "Цей фунт мені дав Нілл", - стверджувала вона. Хлопчики привели її до мене: "Ти давав Ліз фунт?" Нашвидкуруч оцінивши ситуацію, я невимушено відповів: "Ну так, давав". Я знав, що, якби я її видав, вона вже ніколи б не повірила в мене. Я повинен був підтвердити, що я до кінця на її боці. Я впевнений, що, якби її сім'я була чесною і вільної, така ситуація ніколи б не виникла. Я збрехав навмисне - з лікувальною метою, - але ні в яких інших обставин я не смію брехати".

7. ЗАЛИШАТИСЯ НА СТОРОНІ СВОЇХ ДІТЕЙ ДО КІНЦЯ

Бути до кінця на стороні своїх дітей - ще одна важлива батьківська властивість, яка допомагає дитині вирости впевненою у своїх силах людиною. Бути до кінця на стороні своїх дітей - значить бачити їх, розуміти їх, знати, що в дітях, як і в кожному з нас, живуть різні почуття, що вони, як і інші люди, можуть злитися, можуть бути несправедливі. Знати все це, але все одно залишатися на їхньому боці. Як би це не було важко.

Автор: Віта Малигіна

Упередження щодо терапії

Згідно з численними дослідженнями, люди будують своє сприйняття психотерапії на тому, що вони бачать по телевізору та в кіно. На жаль, через це поширюється багато упереджень і хибних припущень. Ми сподіваємося допомогти вам сформувати неупереджену думку про психотерапію. З якими упередженнями чи стереотипами щодо психотерапії ви зустрічалися? 

🌈Колір як ліки🌈

Заспокоїтися допомагає – зелений

Стабілізує настрій – салатовий

Збалансує емоції – бірюзовий

Додасть впевненості і надійності – темно зелений

Підвищить настрійю, зніме апатію, розвеселить – помаранчевий

Допоможе себе підтримати, вийти з емоційного тупика – жовтий

Креативність простимулює – лимонний

Активує бажання рухатися вперед – червоний

Підвищить працездатність, зміцнить волю – червоно-оранжевий

Додати відчуття тілесного тепла, комфорту і радості – жовто-оранжевий

Надихне і активує життєві процеси – малиновий (амарантовий)

Порадує, знизить рівень стресу, відновить після виснаження – червоно-фіолетовий (фуксія)

Додасть упевненості в собі, порушить бажання – фіолетовий

Дасть можливість зануритися в себе і подумати про сенс життя – ліловий (аметистовий)

Гармонізує, приведе до ладу «Я» – синій

Пофантазувати і зібрати свої мрії в образ допоможе – темно – синій (індиго) колір сновидінь

Надихне, дасть можливість поміркувати над ідеями, проектами, завданнями – блакитний

Полегшує сприйняття реальності, забезпечить легкість буття – рожевий

Організовує і структурує життєві процеси – чорний

Позбавить від негативних думок – білий

Перезавантажити свої статки допоможе – сірий

Очиститися від образ і розчарувань допоможе – коричневий

Джерело: Вікторія Назаревич

Двадцять веселих навчальних ігор для дітей

📌Ігри, за допомогою яких дитина буде розвивати мовлення, математичні здібності та мислення

1. «Висота» сім'ї

Скільки поверхів у висоту становить загальний зріст усіх членів вашої родини? Складіть висоту кожного члена сім'ї: бабусь, дідусів, двоюрідних братів і сестер. Потім розрахуйте, наскільки високим вийшов ваш «сімейний будинок», скільки в ньому поверхів (нехай висота кожного поверху становить три метри).

2. Безглузда розмова

Використовуйте протягом дня рими-нісенітниці й алітерацію. Ви можете описати обід дитини, наприклад, так: «Вирішив якось зварити обід, на стіл нам принесли корзину чобіт» або звернутись до неї з проханням із найсерйознішим виглядом: «Будь ласка, одягни грузовик, я маю на увазі льодовик, тобто черевик!», ви також можете змусити дитину сміятись, починаючи всі слова з однієї літери: «Давай драти в дованки!».

3. Власні автомобільні номери

Попросіть дитину придумати слова, що починаються на букви номерного знака вашої машини. Наприклад, номер АН МВ. «Африканський Носоріг Мчить до Водопою».

4. Пісня

Придумайте власні вірші з використанням імені вашої дитини на мотиви веселих дитячих пісень. Додавайте в пісню куплети про всіх її родичів і друзів.

Любить все смачне Дениско -

Є у нас цукерня близько.

Я куплю йому іриски,

Скільки радості в Дениски!

Має він сестру Наталю,

Симпатичну – справжню кралю!

Лише друзі в двір прийдуть,

Всі Наталочку зовуть.

5. Жива вага

Зважте дитину, потім нехай вона поставить на ваги та зважить кожну з ваших домашніх тварин. Якщо вона не може підняти будь-кого з них, допоможіть їй. Підсумуйте вагу дитини та всіх ваших домашніх улюбленців і порівняйте. Наприклад, дитина + собака + кішка + хом'ячок = тато?

6. Кумедна хмара

На картинках, вирізаних зі старих журналів і газет, намалюйте біля облич людей мовні хмари (філактери - «словесні бульбашки»), і запропонуйте дитині придумати текст для кожної з них. Записувати слова та речення може як вона сама, так і ви, залежно від віку дитини.

7. Пальці-букви

За допомогою пальців рук складіть букву й попросіть дитину вгадати її. Потім нехай вона придумає слово, що починається на цю букву.

8. Поетична поїздка

Під час спільної з дитиною поїздки в транспорті ви можете грати в рими. Наприклад, ви говорите: «Я бачу дім». Дитина відповідає: «До слова дім рима грім». Потім настає ваша черга, і ви придумуєте наступну риму до слова «дім» (наприклад, «пантомім»). Грайте доти, поки не пригадаєте всі рими до цього слова. Потім переходьте до іншого слова. Можна ускладнити гру, попросивши дитину придумати якомога більше рим протягом певного часу, наприклад, поки не доїдете до наступного світлофора.

9. Гра на уяву

Опишіть яку-небудь букву у вигляді малюнка й попросіть дитину вгадати її. Наприклад, «Вона виглядає як дві гори, зсунуті разом» або «Вона схожа на колесо».

10. Пошук слів

Перед читанням книги вашій дитині знайдіть одне слово, яке в ній часто зустрічається, наприклад, «ти». Вкажіть на нього та вимовте вголос. Гортайте сторінки й попросіть дитину шукати це слово. Давайте підказки («Я бачу, що на цій сторінці це слово зустрічається тричі»). Або знайдіть для неї слово, за яким вона може стежити протягом усієї книги, попросіть дитину відшукати у книзі слова, які римуються з цим словом, наприклад, «Попелюшка – чепурушка».

11. Гра «Покупки»

Призначте ціни за банку з-під варення, порожні коробки з-під пластівців, макаронів і печива. Дайте дитині ігрові гроші з гри «Монополія», наприклад, і відправте її до магазину (жартома). Якщо вона досить доросла, то сама може бути касиром і розрахувати ваші покупки на касі.

12. Вивіска-головоломка

Придумайте якомога більше слів, що складаються з літер на будь-якій вивісці або знаку. Старші діти можуть придумувати слова, змінюючи порядок букв, а молодші діти можуть шукати цілі слова в одному великому слові, наприклад, «парк», «пар», «кування» в слові «паркування».

13. Записки під подушкою

Заведіть звичку залишати записки під подушкою дитини, і нехай вона також залишає свої під вашою подушкою. Ви також можете залишати записки по всьому будинку із зазначенням, де шукати наступну записку або маленький подарунок, солодощі.

14. Математика автомобільних номерних знаків

Попросіть дитину молодшого віку вказати певну цифру на автомобільному номерному знаку. Або нехай вона відшукає цифри від 1 до 9 по черзі на різних номерних знаках. Старші діти можуть підсумовувати всі цифри на номерному знаку, а переможе той, хто знайде номерний знак з найбільшою сумою цифр.

15. Рими

Ви говорите: «Я задумала слово, яке римується зі словом "група"». Потім дитина повинна відгадати це слово за допомогою питань у формі визначення, наприклад: «Це те, що збільшує предмети в розмірі (лупа)?» Або «Це колектив театру (трупа)?».

16. Напис на спині

Дитина малює пальцем букву у вас на спині, а ви повинні відгадати її. Діти старшого віку можуть писати цілі слова.

17. Швидка розповідь

Оберіть три випадкових слова, і нехай кожен член сім'ї придумає розповідь, використовуючи їх. Можна вибрати зовсім неймовірний набір слів, наприклад, «вода, ковбаса, фея».

18. Кумедні вимірювання

Виріжте з картону відбиток ступні вашої дитини. Нехай вона цим відбитком вимірює різні предмети в будинку. Наприклад, скільки «ніг» становить шафа? Або дайте їй рулетку й попросіть відшукати два однакових за довжиною предмети в будинку або визначити, що довше, диван чи ліжко.

19. Синоніми й антоніми

Виберіть слово й попросіть дитину підібрати до нього якомога більше синонімів. Наприклад, щасливий - радісний, веселий. Чи сумний - похмурий, засмучений, зажурений. Потім нехай дитина підбере антоніми до слова, яке ви загадали. Після цього поміняйтеся ролями, і нехай дитина вибирає слова для вас.

20. Власні продовження історій

Придумуйте, записуйте та ілюструйте власні версії улюблених оповідань і казок, змінюючи сюжет, додаючи власних персонажів і події. Наприклад, вигадайте нових персонажів для казки «Білосніжка та семеро гномів».

Які існують інші форми булінгу?

У попередніх публікаціях ми обговорювали булінг серед учнів та на роботі, а також радили батькам, що робити, якщо їхні діти піддаються булінгу, і як це дізнатися. Зараз ми розглянули типи булінгу, які ми ще не розглянули. Який вид булінгу ви вважаєте найнебезпечнішим?