Око Всесвіту

Пропоную метафору для саморегуляції та самоаналізу в системі мандалотворення «Око всесвіту» для роботи з відчуттям неспокою, розгубленості, порушенням відчуття контролю.  

 

Мета цієї вправи – повернення більш стійких усвідомлених можливостей сприймати себе та ситуації навколишньої дійсності. 

 

Опис вправи:  

 

Пропонуємо подивитись на ситуацію, яка відбувається в житті, за допомогою реконструювальної уяви. Ніби цю ситуацію ми розглядаємо, аналізуємо з погляду всесвіту в цілому. Зобразити проєкцію цієї ідеї через процес створення мандали «Око всесвіту». 

 

Клієнту пропонуємо знайти необхідні матеріали та на щільному папері створити мандалу, всередині якої можемо намалювати те око всесвіту. Дати клієнту можливість отримати усвідомлення від процесу творчості, у власному темпі створювати образ, що структурує уявлення про саму ситуацію та дає поштовх для розглядання ситуації по-новому, з більш ефективної позиції. 

 

Питання для аналізу: 

 1. Які думки приходили про ситуацію під час малювання? 

 2. Які висновки можемо провести після роботи і розгляду ситуації? 

 3. Чи подобається робота, процес створення?  

 4. Як можемо змінити ставлення про ситуацію після створення мандали? 

 5. Які реакції в тілі можемо відслідкувати? 

 6. Які емоції відслідковуємо, споглядаючи мандалу? 

 

Віковий діапазон: вправи +21.  

Форма реалізації: мандала. 

 

Про символізм образу    

 

Всевидю́ще о́ко (Око Господнє, Око Провидіння) — символ-алегорія Божественної всеприсутності, пильнування Свого творіння і всевідання; Того, Хто все знає і бачить. Символ використовували різні релігійні течії, просвітницькі рухи, езотеричні товариства. 

 

У християнській традиції символ тлумачать як Око Господа (Боже око), що наглядає за всесвітом і турбується про нього, знак Божого Провидіння і всевідання Творця. Історичні витоки вбачають у юдейських, старозавітних образах: «…ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає» [Пс. 32 (33):18]; «Не дрімає і не спить Охоронець Ізраїлю!» [Пс. 120 (121):4]; «Господні очі є на кожному місці, — вони бачать і злих, і добрих» (Пр. 15:3). Проводять паралелі (або міркують про генетичний зв’язок символів) із культурою Стародавнього Єгипту (Око Гора, Око Ра); мотиви «всевидющого ока» віднаходять у давньогрецькому мистецтві, трипільській кераміці тощо. 

 

У масонстві символ відомий під назвою «Промениста дельта», містить конотації всеприсутності й всезнання Верховної Істоти, Великого Архітектора, що спостерігає за працею «вільних каменярів». Першу згадку як масонського символу датують 1722.  

 

@Вікторія Назаревич 2023. Практики саморегуляції в арттерапії