П'ЯТЬ ПОМИЛОК ПІДТРИМКИ

"Все буде добре", "не переймайся", "це не кінець світу", "я ж казав (ла)" - це НЕ підтримка!

Немає універсальної формули, що підходить для будь-якого випадку. Але зате є речі, які точно НЕ треба робити, тому що вони ніяк НЕ допомагають і НЕ є підтримкою.

1. ПОРОЖНІ ОБІЦЯНКИ

"Все буде добре", "усе владнається", "життя обов'язково налагодиться" - це порожні обіцянки. Ви не можете знати напевно, що чекає нас в майбутньому (якщо, звичайно, ви не екстрасенс), а в такому формулюванні ще й підкреслюєте, як зараз погано (адже добре, якщо воно взагалі буде, то тільки в майбутньому).

Якщо не знаєте, що сказати, - мовчіть, будьте поруч і обіймайте. Ви здивуєтеся, але один з найефективніших способів підтримки - теплі дружні обійми і прості слова співчуття ( "мені дуже шкода", "я так тобі співчуваю").

2. ЗАБОРОНА НА ЕМОЦІЇ

"Не плач", "не треба так хвилюватися", "заспокойся", "візьми себе в руки" і т.д.

Якщо ви дійсно хочете підтримати людину, а не просто позбутися її - то ви як раз таки будете допомагати їй проявляти свої емоції, а не придушувати їх. Ні для кого не новина, що стримані емоції руйнують нас зсередини, перетворюються в хвороби і отруюють нам життя.

Будь-яка людина має право сумувати, злитися, відчувати образу, коли знаходиться у важкій життєвій ситуації. До друзів і близьких ми звертаємося не тоді, коли хочемо виглядати дорослими, розумними і сильними, а тоді, коли хочемо просто побути самими собою, нічого з себе не зображуючи.

Тому, якщо ви хочете підтримати або втішити когось - дайте йому можливість розповісти про свої переживання.

3. Знецінення ЧУЖИХ ПРОБЛЕМ

"Це не варто таких сліз", "це не кінець світу", "нічого ж по суті не сталося", "це можна пережити" і т.д.

Якщо ви не розумієте почуття іншої людини, не знаєте, як влаштовані її переживання - це не означає, що вона не страждає. І навіть те, що "в Африці діти голодують" або "є ті, кому набагато гірше», не робить її страждання меншими.

Але найстрашніше те, що знецінення заподіює реальну шкоду. Людина перестає відчувати себе значущою і важливою для вас, відчуває себе непотрібною, втрачає здатність до довіри.

До речі, психологи відносять знецінення до однієї зі складових емоційного насильства.

4. БЕЗГЛУЗДІ ПОРАДИ

Це ж очевидно - будь-якій людині з проблемою вкрай необхідно в першу чергу виговориться і бути почутим. Не отримати мудру пораду, не вислухати настанови, а висловити, наділити слова тим, що вона відчуває.

А вже поради, адресовані в минуле ( "потрібно було зробити так"), - саме безглузде, що можна сказати. Уже все сталося, минуле не змінити, історія не має умовного способу.

5. ОЦІНОЧНІ КОМЕНТАРІ

"Раніше думати треба було", "а я тебе попереджав (ла)", "все ж було очевидно заздалегідь", "не треба бути таким наївним" і т.д.

Тут навіть коментарі зайві. Цілком зрозуміло, що це не підтримка.

Це банальне самоствердження за рахунок слабшої і вразливішої (бо їй зараз погано, вона проживає горе) людини.

P.S .:

Кращий спосіб підтримати близьку або рідну людину - просто бути поруч, уважно вислуховувати, дбайливо і тепло обіймати.

Не оцінювати і не знецінювати, не перебивати зі своїми коментарями, не переносити на неї свої проекції, домисли і висновки з порадами.

Все, що потрібно - це активна участь, добре співчуття, душевне тепло. Можливість висловити свої почуття, емоції, переживання.

І реальна конкретна допомога (посидіти з дітьми, зібрати грошей, приготувати їжу), а не абстрактні пропозиції.

"Кoли ви знахoдитесь з кимось, хтo ваc тотально приймає - це терапія. Відбувається зцілення."

"Кращий спосіб зцілити людину - це міцно її обійняти".

Автор статті Марина Зоріна

❗6 ВПРАВ ДЛЯ САМОДОПОМОГИ ПРИ СТРЕСІ ТА ЕМОЦІЙНОМУ НАПРУЖЕННІАбо ЯК ВІДНОВИТИ СВІЙ ЕМОЦІЙНИЙ СТАН

Справитися зі стресом та нормалізувати свій емоційний стан можна за допомогою уяви. Ділимося дієвими вправами, які рекомендують психологи.

✅ВПРАВА «Хмари»

Лежачи на спині, розслабтеся, дихайте животом. З кожним видихом уявіть, що всі Ваші біди і проблеми вилітають з повітрям, і перетворюються на білі, пухнасті хмари. Уявіть, що Ви лежите на зеленій травичці, дивлячись в небо, і спостерігаєте як теплий, літній вітер відносить ці хмари все далі, за горизонт. Тепле сонечко гріє Вас, і заповнює утворену всередині порожнечу своїм теплом. Вдихайте це тепло з кожним вдихом. Продовжуйте, поки не відчуєте, що Ваша свідомість повністю очистилася від негативних думок.

✅ВПРАВА «Ситечко»

Уявіть, що Ви стоїте ногами на величезному ситечку з дрібними отворами. Уявіть, що ситечко повільно починає підніматися вгору, проходячи крізь Вас.Відчуйте як стрес відбивається на Вашому тілі – де болить або ниє. На ситечку залишаються всі Ваші нездужання і фізичний дискомфорт. Проходячи через голову, це ситечко залишає на собі всі Ваші негативні думки, переживання. Уявіть собі цей негатив як крупинки сміття, що залишаються на ситечку. Коли ситечко повністю піднялося над головою – уявіть золоте світло, що йде зверху, від великого Сонця. Нехай воно розчиняє весь негатив разом з ситечком. Після цього золоте світло наповнює все Ваше тіло і свідомість. Ви повністю розслаблені.

✅ВПРАВА «Ресурсні образи»

Згадайте або придумайте місце, де ви почували б себе в безпеці й вам було б спокійно. Це може бути квітучий луг, берег моря, галявина в лісі, освітлена теплим літнім сонцем. Уявіть собі, що ви перебуваєте саме в цьому місці. Відчуйте пахощі, прислухайтеся до шелесту трави або шепоту хвиль, подивіться навколо, доторкніться до теплої поверхні піску або шорсткого стовбуру сосни. Намагайтесь уявити це як можна чіткіше, у дрібних деталях.

Спочатку вправа буде даватися важко, тому нею можна оволодіти вдома, у тиші, перед сном або перед підйомом, якщо є час.

✅ВПРАВА «Книга»

Уявіть себе книгою, що лежить на столі (або будь-яким іншим предметом, що знаходиться в полі зору). Варто докладно сконструювати у свідомості внутрішнє «самопочуття» книги її спокій, положення на столі, обкладинку, що захищає від зовнішнього впливу сторінки. Крім цього, постарайтесь подумки ніби «від імені книги» побачити кімнату та розташовані в ній предмети: олівці, ручки, папір, зошити, стілець, книжкову шафу тощо. Вправа проводиться протягом 3-5 хвилин і повністю знімає внутрішнє напруження, переводячи його у світ предметів.

Вправа «Внутрішній промінь»

Вправа допомагає зняти втому, знайти внутрішню стабільність. Для того, щоб виконувати вправу, треба прийняти зручну позу, сидячи або стоячи в залежності від того, де вона буде виконуватися.

Уявіть, що всередині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, який повільно і послідовно рухається зверху вниз і повільно, поступово освітлює обличчя, шию, плечі, руки теплим, рівним і розслаблюючим світлом. У міру руху променя розгладжуються зморшки, зникає напруга в ділянці потилиці, послаблюється складка на лобі, розслаблюються брови, «охолоджуються» очі, послаблюються затискачі в кутах губ, опускаються плечі, звільняються шия і груди. Внутрішній промінь ніби формує нову зовнішність спокійного, визволеної людини, задоволеного собою і своїм життям. Виконайте вправу кілька разів – зверху вниз.

✅ВПРАВА «Дерево»

Будь-який напружений психологічний стан характеризується звуженням свідомості і надконцентрацією людини на своїх переживаннях. Вправа виробляє внутрішню стабільність, створює баланс нервово-психічних процесів, звільняючи від травмуючої ситуації.

Уявіть себе деревом (яке вам подобається, з яким легше всього себе ототожнити). Детально відтворюйте у свідомості образ цього дерева: його потужний і гнучкий стовбур, який переплітають гілки, розгойдане на вітрі листя, відкритість крони назустріч сонячним променям і волозі дощу, циркуляцію живильних соків по стовбуру, корінню, що міцно вросле в землю. Важливо відчути живильні соки, які корені витягають із землі. Земля – це символ життя, коріння – це символ стабільності, зв’язку людини з реальністю.

✅ВПРАВА «Висока енергія»

Уявіть собі яскраве нічне зоряне небо. Виберіть собі найяскравішу зірку. А тепер проковтніть її. Вона вибухає в вас, наповнюючи весь організм енергією. Енергія проникає в усі клітини вашого організму, наповнюючи його бажанням щось зробити, змінити, виправити.

Вправа «Генератор енергії»

Уявіть перед собою фантастичний генератор енергії та «ввімкніть» його. Якомога найяскравіше уявіть собі та відчуйте, як енергія впливає на передню частину вашого тіла, наповнює груди, м’язи. Вдихайте її, потім послідовно подумки переміщайте «генератор» за спину, праворуч і ліворуч від себе, над головою та під ногами. Відчуйте хвилі енергії на спині, на правій і лівій стороні тіла, на голові, на ногах. Наприкінці вправи відчуйте наявність енергії в кожній ділянці тіла, вашу готовність вирішувати найскладніші завдання. Вправу рекомендується виконувати тоді, коли з’являються перші ознаки втоми.

Джерело:

 Лапушинська, Т. О. Збірка вправ для зняття психологічного напруження та подалання стресу.

6 причин детской агрессии

1. Негативная самооценка («Я плохой и веду себя как плохой»).

Ваши действия. Как можно чаще хвалить ребенка, не стесняться проявлять любовь к нему. Никогда не осуждать самого ребенка («Ты плохой, потому что так делаешь»), а только его действия («Мне не нравится, что ты поступил плохо, поскольку сделал кому-то больно»).

2. Страх (защитная агрессия).

Ваши действия. Научите ребенка защищать себя, словесно выражая свою агрессивность, определяя собственное эмоциональное состояние (это полезно и во всех других ситуациях).

3. Реакция на запрет (ребенок не получает то, что ему нужно).

Ваши действия. В разумных пределах необходимо разрешать ребенку быть независимым. В случае отказа аргументировано объясните причину запрета. Если желание ребенка несвоевременно, переключите его внимание на что-то другое или предложите компромисс. Устанавливайте правила поведения. Заранее обговаривайте с ребенком правила поведения.

4. Усталость (разбалансирование нервных процессов).

Ваши действия. Когда дети устают, их возбуждение начинает нарастать. От этого они устают еще больше, и дело кончается срывом. В таком состоянии ребенок не может успокоиться сам, помогите ему: обнимите, усадите на колени, начните качать, как маленького, нашептывайте на ушко что-то ласковое и спокойное. Все подвижные игры прекращайте за два часа до сна. Старайтесь соблюдать режим дня и строго придерживаться введенных правил.

5. Переадресация агрессии («Как обращались со мной, так и я буду обращаться с другими»).

Ваши действия. Если в семье дерутся, кричат друг на друга или ребенок оказывается крайним в ссорах родителей, он перенимает этот стиль поведения. В таких семьях детей наказывают часто и несправедливо. Чем более жестокие требования предъявляются ребенку дома, тем более агрессивным он будет в своих проявлениях.

6. Жажда власти. Речь идет о детях с так называемыми нарушенными привязанностями («Я никому не нужен, ну и не надо!»).

Они научились выживать, нападая на всех, нарушая правила.

Ваши действия. Нужно завоевать авторитет: значимыми качествами для такого ребенка являются справедливость и сила. Когда ваш авторитет не вызывает сомнений, следует вовремя твердо сказать ребенку: «Я не позволю тебе это делать». И посчитать....до 10....20...и Вы увидите....реакцию ребенка....попробуйте... 

#советы_родителям

ФРАЗИ ДЛЯ НЕВПЕВНЕНОЇ ДИТИНИ

Підтримка - це просто!

- Ти виконав велику роботу!

Дитина розуміє, що для вас не важливий результат, головне - ви бачите її зусилля і цінуєте ці зусилля.

- Ти - відмінний приклад!

Навіть якщо дитина засмучена, що «виявилася крайньою» або її образили, знайдіть моменти в цій ситуації, де вона була на висоті, запевнивши її, що проявляти погані почуття набагато простіше, ніж стримати себе.

- Мені подобаються твої ідеї!

Дитина почута вами - це дуже цінно для невпевнених дітей.

- Ти той друг, якого б я хотів, коли був в твоєму віці!

Це дуже мотивуюча фраза від дорослого. А якщо це значимий дорослий - фраза відвертого захвату і визнання дитини.

- У тебе відмінне почуття гумору!

Гумор - це міст до комунікації. Часто невпевнені діти бояться бути осміяними фразою: «Ой, як смішнооооо .. Знову пожартував-знову вдало» ... І починають вважати, що гумор-це не їх коник. Розвивайте гумор у ваших дітей, як частину їх впевненості!

- Головне - ти зробила це сама!

Сама - це визначальне слово. Це віра в її сили! А не в бажання бути тільки переможцем.

- Ти віриш мені? Я точно знаю, що ти досягнеш успіху!

Ці слова підтримки від значимого дорослого дуже окриляють дітей. Віра в успіх має бути спільною!

- Я бачу, що ти не здаєшся! Все вдасться!

- Я знаю, що потрібно багато волі, бути таким чесним, як ти зараз ...

Невпевнені діти можуть обдурити вас, просто через свій страх зіткнутися з проблемою .. Не сваріть за те, що вона не виконала якесь доручення. Похваліть за сміливість у цьому зізнатися.

- Будь-хто може помилятися!

Помилки це сходинки до успіху. Розкажіть, як ваша помилка або відомої людини, призвела до перемоги.

- Чудова ідея! Як ти це придумав?

Дайте шанс невпевненій дитині ще раз насолодитися своєю ідеєю. Розповідь про її «вигадки» буде закріпленням її значущості.

- Цей світ був би краще, якби було більше таких людей, як ти!

- Те, що ти зробила для мене (друга, брата, сестри), було дійсно добрим (важливим, потрібним, гідним ...)

- Я люблю тебе!

Автор: Наталія Сєдова.

🔻Що таке дистрес?

Доволі часто в психологічній літературі зустрічається слово «дистрес» як ознака багатьох симптомів при різноманітних розладах та порушеннях психіки.

Що ж таке дистрес? 

▪️Дистрес – це негативна форма стресу.  

▪️Один з фізіологів та автор теорії стресу Ганс Сельє (1963 рік) запропонував розмежувати категорії «поганого» та «хорошого» стресу, ввівши поняття дистресу та еустресу.

✔️ Еустрес - (від грец. еу - "хороший" або "справжній") - сприятливий стрес, в результаті якого підвищується функціональний резерв організму, відбувається його адаптація до стресового фактора та ліквідація самого стресу.

▪️Позитивні стреси (наприклад: народження дитини, весілля, вступ до інституту тощо) збагачують та прикрашають наше життя. В цих випадках організм сам регулює роботу всіх життєво важливих органів та продовжує функціонувати у нормальному режимі після «емоційного вибуху».

▪️Проте стрес, що стає хронічним та/або надмірно інтенсивним - небезпечний, і з ним треба боротися. Такий стрес у медицині називається дистресом.

✔️Дистрес (від англ, distress — «горе», «страждання», «виснаження») — несприятливий стрес, внаслідок якого виснажуються захисні сили організму, що призводить до зриву механізмів адаптації та розвитку різних захворювань, інколи навіть до смертельного. результату.

Іншими словами, дистрес - це стан людини, яка втратила здатність пристосовуватися до світу, в якому вона живе.

▪️Для дистресу характерна втома, дратівливість, втрата сексуального потягу до партнера, а також ряд індивідуальних особливостей – наприклад, деякі пацієнти несподівано виявляють зміну смакових уподобань або сміються.  

Такий стрес виникає в результаті затяжних конфліктних ситуацій, коли негативні емоції переходять у форму «застійного» збудження структур мозку. При цьому порушуються основні біоритми організму: сон та гормональні функції, механізм саморегулювання окремих найбільш ослаблених функціональних систем організму.

✔️Виділяють 2 форми дистресу:

▪️Гострий дистрес — дезорганізація поведінки людини при несподіваній, «катастрофічній» (зазвичай загрозливій життю або її основним цінностям) події (наприклад, при землетрусі, несподіваному нападі, втраті близьких).  

Характерною для гострого дистресу є неадекватна поведінка (наприклад, безцільне метання або завмирання в одній позі, недоречний сміх) та/або виникнення гострих соматичних порушень (гіпертонічний криз, інсульт, інфаркт міокарда, виразка тощо).

▪️ Хронічний дистрес - тривалий вплив на людину несприятливих стрес-факторів (особливо психологічних, соціальних чи екологічних).  

Це, наприклад, конфліктна, безвихідна ситуація у сім'ї, скандали, матеріальні проблеми, втрата роботи, що приносить емоційно негативні переживання, особливо на фоні різних неврологічних і соматичних порушень. 

✔️Прояви дистресу:

▪️Переїдання або втрата апетиту

▪️Збільшення кількості викурених сигарет та доз спиртних напоїв

 ▪️Безсоння, апатія

 ▪️Підвищена дратівливість та занепокоєння

 ▪️Відсутність почуття гумору

 ▪️Втрата інтересу до сексуальних відносин

 ▪️Забудькуватість, труднощі при виконанні звичної роботи

 ▪️Відсутність потреби спілкування з подругами, друзями

▪️Необґрунтовані ревнощі та підозри.

✔️Самопочуття та фізичні ознаки при дистресі:

 ▪️Головний біль

 ▪️Незрозуміла втома

 ▪️Біль у серці

 ▪️Зниження працездатності

 ▪️Підвищення артеріального тиску

▪️Тремтіння і озноб

▪️Підвищена пітливість

▪️Нестача повітря

▪️Нудота

▪️М'язовий біль

❗️Дистрес розвивається внаслідок суб'єктивного сприйняття людиною об'єктивних обставин, для його коригування необхідно змінити або спосіб сприйняття, або обставини.

✔️Профілактика дистресу

▪️Профілактика ставить своєю головною метою визначення причин дистресу та їх усунення.

▪️Причини дистресу носять суб'єктивний характер, у зв'язку з цим відсутня можливість для розробки та впровадження універсального для всіх людей плану.

▪️Важливо розуміти, що дистрес – небезпечний для організму стан, який, незалежно від форми прояву, має негативні наслідки. Тривалий дистрес веде до неврозів та психозів.

Лінія Святого Миколая

Свято має бути в будь-які часи! 

 Дітям та дорослим, навіть більше, ніж в минулі роки, потрібен дозвіл на відчуття радості. І традиції неможна переривати - контакт, близькість, надія зараз терапевтичні. 

Створено невеличкий Чат-бот. В тому числі, щоб і діти, які в Україні, і діти, які зараз за кордоном, могли доторкнутись до дива. https://t.me/StNicholasbot

Як побудовано спілкування в чат-боті:

1. пояснюємо дітям, чому цього року телефонний зв'язок неможливий, записали привітання від нашого героя (герой, що виступає в ролі Миколая - одягнутий і знятий так, щоб у дітей не було прив'язки к конкретному образу), далі скеровуємо на текст в листівці, що може допомогти і дорослим знайти слова для розмові з дитиною.

 І обережно надаємо підтримку емоціям в короткому спілкуванні в чат-боті 

2. Важливо попередити дитину, що це буде дуже короткий контакт і у неї не буде можливості в цьому чат-боті написати про своє бажання - на цьому важливо наголосити, щоб уникнути розчарування. 

3. Спілкування завершується пропозицією активності - будь ласка, запропонуйте дитині зробити щось із того, що там прочитаєте. 

В найскладніші часи ми маємо зберігати контакт з життєвістю та радістю.

 Чат-бот не досконалий, він не замінить спілкування, як в минулі роки. Але він створений із турботою та любов'ю, і сподіваємося, додасть дітям та дорослим радості. 

Посилання на Чат-бот тут https://t.me/StNicholasbot

Можна зайти по кюар коду, що на картинці.

Правило світлофора: вчимось розподіляти та приймати рішення разом із дітьми

Виховання в атмосфері тотального контролю так само як і в умовах вседозволеності може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, її поведінку, звички й життєві установки в майбутньому. Чи реально побудувати взаємодію з дитиною так, щоб з одного боку вона відчувала власну суб'єктність і вчилась самостійності, а з іншого – усвідомлювала необхідність слухатись батьків заради власної безпеки та добробуту? 

​​🚦Психологи радять використовувати правило світлофора. Як це працює? 

Для початку розподіліть сфери відповідальності між вами та дитиною на три умовні зони: 

🟢зелену

🟡жовту 

🔴червону 

Для зручності візьміть аркуш паперу та намалюйте їх. Візуалізація допоможе доступніше пояснити дитині, яку саме модель взаємодії ви їй пропонуєте. 

🟢Зелений сектор – зона відповідальності дитини. Пропишіть в її межах правила, ситуації та обставини, коли дитина може приймати самостійні рішення. 

Наприклад: коли читати книгу, коли телефонувати батькам, в які ігри гратись, що одягати, в якій послідовності виконувати домашнє завдання, яку кількість їжі споживати (якщо не йдеться про критичні випадки системної відмови від їжі), як організувати простір у своїй кімнаті. 

🟡Жовтий сектор – це правила, які можуть змінюватися для дитини, залежно від ситуації, або рішення, щодо яких дитина має порадитись з батьками. 

Наприклад: на що витрачати кишенькові гроші, що їсти, які додаткові заняття або гуртки відвідувати, скільки часу проводити за телевізором або гаджетами, як проводити дозвілля, розпорядок дня. 

🔴Червоний сектор – вирішують тільки батьки. В цьому секторі зібрані правила, що безпосередньо стосуються безпеки дитини та її здоров'я. 

Наприклад: не спілкуватись з незнайомцями та не відчиняти їм двері, не приймати запрошення від друзів піти в гості без відома батьків, не приймати пігулки без дозволу батьків, не втікати від батьків і т. д. 

❓На що звернути увагу. Якщо червоного більше – можливо, у вас занадто багато заборон і їх можна розділити? Якщо багато жовтого – можливо, ваші правила занадто умовні. Тоді добре б їх чіткіше формулювати. Щодо правил в червоному секторі – для дитини вони мають бути непорушними та такими, в яких би ваша дитина ніколи не сумнівалась. Спробуйте пояснити, якими можуть бути наслідки недотримання цих вимог.

〰Автор: гештальт - терапевтка Галина Зарипова

Як робити масаж рук дитині?

Масаж слід починати з правого боку, у нашому випадку – з кисті правої руки. Бажано масажувати кисті рук поперемінно, тобто промасувати одну зону на правій кисті, потім масажують ту саму зону на лівій. Спочатку потрібно погладжувати, а потім натискати із зусиллям.

Починають масаж з межі переходу тильного боку кисті в долоню («хребет» або «ребро»).⠀

Потім переходимо до долоні. Долоню масажують у напрямках: зверху вниз, знизу вгору, і поперек. Далі масажуємо тильну сторону долоні у тих самих напрямках, що й саму долоню.

І лише потім переходимо до масажу пальців, починаючи з мізинця. Кожен палець масажується з усіх боків (за допомогою суджок кілець). Проходять від основи пальця і назад. Особливу увагу потрібно приділяти великому пальцю, оскільки це зона голови (масувати інтенсивніше і довше, ніж інші).

Також необхідно приділити увагу підставі великого пальця (найвизначніша частина долоні).

Не забуваємо промасувати подушечки всіх пальців, починаючи з мізинця правої руки. Подушечку великого пальця масажують інтенсивніше і кілька разів.

Масаж кистей рук і пальців корисний як дітям з особливостями психофізичного розвитку, так і будь-якій здоровій дитині, а також дорослій. Такий масаж сприяє зміцненню здоров'я та перешкоджає розвитку порушень в організмі.

Для цього виду масажу немає ні вікових кордонів, ні будь-яких інших протипоказань. Починати впливати масажем на дитину можна вже з 2-місячного віку, що перешкоджатиме розвитку в його організмі порушень, у тому числі і мовних.

Під час масажу можна увімкнути спокійну розслаблюючу музику. Для маленьких дітей, які роблять масаж самостійно, необхідна словесна інструкція. Дошкільникам потрібна чітка поетапна послідовність дій для правильного стимулювання всієї кисті рук та пальців.

​​❓Як допомогти дитині стати більш зосередженою. Поради, що стануть в пригоді й дорослим

Дитина неуважна і не здатна зосередитись на чомусь одному впродовж бодай кількох хвилин. Часто такі скарги можна почути від батьків, чиї діти навчаються в молодших класах. Хоча стривайте. Хіба слабка концентрація – це лише дитяча проблема?

🔺Насправді довільна увага людини може бути зосереджена на чомусь одному приблизно 8 секунд. Далі концентрація залежить або від рівня зацікавленості, або – від сили волі. Тобто, в процесі мислення ми знаходимо для себе внутрішнє обґрунтування, чому саме зараз варто зосередитись на цій роботі.

Проте для дітей цей причинно-наслідковий зв'язок часто не зрозумілий. А дорослий, який вимагає від дитини 2 години читати підручник, замість дивитися значно цікавіший мультфільм – взагалі виглядаєте дивно. 

Тож ловіть кілька порад, що допоможуть розвинути здатність до концентрації у дитини. А заразом – і дорослим вони стануть в пригоді.

🔹Встановлюйте чіткі цілі та реальні дедлайни. Іншими словами: розпорядок дня важливий. Дитина має розуміти послідовність своїх дій щодня і конкретні часові межі на виконання щоденних завдань. При чому розпорядок потрібен не лише для навчання, наприклад, але також для дозвілля. Водночас важливо пояснити дитині, яким має бути в підсумку результат роботи – тобто, яка взагалі мета цього процесу.

🔹Розбийте великі завдання на менші – дитина не почуватиметься обтяженою, виконуючи завдання, які не займають багато часу. Якщо дитина виглядає розгубленою, коли їй належить прочитати розділ із підручника, давайте їй читати по сторінці або по декілька абзаців.

🔹Інтерактивність та зміна виду діяльності. 20 хв англійської, розминка, 20 хвилин математики, трохи музики й можна знову повертатись до англійської. Монотонність – головний ворог концентрації. Також можна спробувати запропонувати дитині виконати домашнє завдання в незвичних умовах. Наприклад, в теплу пору року почитати на природі, а не вдома. Інший варіант – використовувати інтерактивні методи навчання: графіки, картинки, навчання з елементами гри. Усе це дозволить підвищити рівень зацікавленості дитини, а отже – і рівень уважності.

🔹Розробіть ефективну систему мотивації. Заохочення працює ефективніше, ніж страх покарання. На цьому наполягають деякі теоретики у сфері управління персоналом. А як щодо дітей? Розвиваючи стійкість уваги, важливо вийти на той рівень, коли дитина сама усвідомить, які вона отримає бенефіти від своєї роботи. Це мотивує працювати ще краще, бути ще уважнішим, не відволікатись. Натомість загроза покарання мотивує виконати завдання лише на рівні достатньому, щоб уникнути санкцій. Як тільки подразник у вигляді зовнішнього тиску зникає, будь-яке бажання працювати далі теж розчиняється.

❗️Важливо. В окремих випадках розсіяна увага у дитини також може бути пов'язана з поганою якістю сну, харчовими звичками, стресом або іншими чинниками, що мало залежать від самої дитини. Розлад дефіциту уваги та гіперактивності – проблема, з якою варто звернутися до фахівця.

22 ідеї стишення надмірних емоцій

Сенсорна саморегуляція є способом стишення емоцій (тривоги, смутку, гніву) за допомогою органів чуття. 

Нижче ви знайдете ідеї від Анастасія Ніжнік, психотерапевтки Хабу стійкості, які можуть допомогти знизити інтенсивність емоцій та повернути внутрішній баланс, щоб далі обирати ту поведінку, яка буде найбільш відповідати ситуації. 

Спробуйте різні варіанти, щоб знайти для себе найбільш приємні та ефективні.

🧐 Зір: 

🌱 прогулянка на природі

🌱 гарний фільм

🌱 смішні меми

🌱 зробити невелику замальовку з геометричних візерунків

🌱 поспостерігати за колиханням гілок/листя

😋 Смак:

▪️ випити горнятко чаю/кави

▪️ зосередити увагу на смакуванні їжі, ретельно розжовуйте

▪️ з’їсти щось з контрастним смаком – шматочок лимону, м’ятну цукерку

▪️ розсмакувати арахісову пасту

👂 Слух:

🔹 увімкнути улюблений плейлист

🔹 подзвонити близькій людині

🔹 зосередитись на звуках, що ви чуєте на вулиці

🔹 піднести долоню до обличчя і  зосередитись на звуках вдоху і видиху

👃 Нюх:

▪️ спекти печиво

▪️ тримати під рукою улюблений аромат

▪️ запалити свічку

▪️ розтерти пальцями прянощі (тим’ян, м’яту, базилік)

🤚 Дотик:

🔸 прийняти ванну/душ

🔸 обійняти домашнього улюбленця, якщо маєте

🔸 загорнутись в плед

🔸 погладити себе, обійнявши, за передпліччя

🔸 для сну використовувати ковдру з утяжувачем

​​🏥АПТЕЧКА ТЕХНІК КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВОЇ ТЕРАПІЇ (КПТ):ФОРМУЄМО ПСИХОЛОГІЧНУ СТІЙКІСТЬ (резильєнтність)

💬Важливо пильнувати свої думки

👉🏻Частина нашоі‌ свідомості маи‌же постіи‌но думає, надає значення подіям, коментує — а відтак визначає наші емоціи‌ні реакціі‌ й діі‌.

👉🏻Це можна уявити так, ніби ми подорожуємо автомобілем і одна частина нас «тримає кермо», а інша — як «пілот» поруч аналізує, коментує, дає вказівки.

👉🏻Ми звикли довіряти ціи‌ частині нас. І нам може здаватися: як може бути інакше — це ж ми. Але коли нам в голову приходять думки, це зовсім не означає, що вони є правдивими, що вони є корисними і навіть загалом доречними (вже не кажучи про те, що це можуть бути зовсім не наші думки, а «вкладені нам у голову»).

🆘Тому є ризик, що якщо ми сліпо віримо нашим думкам, то будемо в і‌хньому полоні, і наші емоціи‌ні реакціі‌ й діі‌ можуть бути дуже некорисними в даніи‌ ситуаціі‌. Тож дуже важливо навчитися помічати наші думки, критично і‌х оцінювати і тоді робити вибір, чи вони корисні, чи недоречні й помилкові. А відтак  — ефективно користуватися нашим мисленням.

🧾Вказівки:

1️⃣ Розвиваи‌те уміння спостерігати за тим, як і про що ви думаєте.

Думки це всього лише думки — спробуи‌те дивитися на них зі сторони.

Наприклад, у момент зміни настрою (це вказує, що думка «заряджена») питати себе: «Що промаи‌нуло в мене в голові, яке значення я надав даніи‌ ситуаціі‌?» — і записувати думку чи образ.

2️⃣ Якщо вам вдалося помітити таку емоціи‌но заряджену думку, перш ніж діяти під і‌і‌ впливом, запитаи‌те себе: які є докази, щоби вірити ціи‌ думці, а які і‌и‌ перечать?

•Чи є спосіб отримати більше доказів та перевірити дании‌ спосіб оцінки ситуаціі‌?
•Чи є альтернативне пояснення? Чи це корисно так думати в даніи‌ ситуаціі‌?
•Які можуть бути наслідки такого сприи‌няття і діи‌ під впливом такого мислення?
•Чи є кращии‌, більш кориснии‌ спосіб сприи‌няти дану ситуацію?

3️⃣ Спробуи‌те теж подивитися глибше, чи цеи‌ спосіб сприи‌няття не визначається іншими факторами.

🔅Для прикладу, часом ми думаємо дуже спотворено під впливом сильних емоціи‌них хвиль («у страху очі великі», «засліпило від люті»).

🔅Часом наші думки є під впливом інших (з метою «промити мізки», обробити нас пропагандою, зманіпулювати).

🔅Часом ми просто думаємо за інерцією так, як усі довкола, або ж за звичкою, як раніше думали в такіи‌ ситуаціі‌.

🔅Часом наше мислення є під впливом минулого досвіду (наприклад, якщо нас постіи‌но критикували і знецінювали в дитинстві — і ми схильні тепер собі за все докоряти, не вірити в себе і т. д.).

🔅Такі способи мислення — не дають нам можливості думати вільно, побачити реальність неупереджено і глибоко, діяти інакше. Зверніть на це увагу — адже звільнення починається з усвідомлення.

4️⃣ На основі такого критичного переосмислення спробуи‌те оцінити, чи таке мислення є об’єктивним і корисним, чи існує, можливо, кращии‌, правдивішии‌ і кориснішии‌ спосіб оцінки даноі‌ ситуаціі‌ та мислення в даному контексті.

Сформулюи‌те тоді своі‌ оновлені думки — записати і‌х може бути наи‌кращим способом і‌х ясно висловити.

5️⃣ Пов’яжіть тоді думки з діями — адже врешті-решт нам треба не лише критично, вільно та ясно думати, але й мудро діяти!

Джерело: Український інститут  когнітивно-поведінкової терапії

10 грудня - Міжнародних день захисту прав людини

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, який було засноване 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році.

         Засновники Міжнародного дня прав людини висловлювалися за розширення прав людини, активну пропаганду ідей рівноправності, соціальної відповідальності та взаємодопомоги.

         Загальна декларація стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини. Крім основних прав людини, Загальна декларація прав людини докладно перелічує політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній і культурній сферах.

         Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини: у 1948 р. було ухвалено Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього, в 1949 р. – Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, 1950 р. – Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод, 1959 – Декларацію прав дитини, в 1966 р. – пакти про права людини тощо. Також було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини – Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.

        Україна, будучи державою-членом Ради Європи, 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї. Згідно преамбули Конвенції вона має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання прав людини, проголошених Генеральною Асамблеєю ООН у Загальній декларації прав людини.

Що таке Рада Організації Об'єднаних Націй з прав людини

Рада з прав людини є міжурядовим органом у системі Організації Об'єднаних Націй. Вона відповідає за сприяння загальній повазі та захисту всіх прав людини в усьому світі та за розгляд ситуацій, пов'язаних із порушенням прав людини, а також підготовку відповідних рекомендацій.

У 2020 році Україну вчетверте переобрали до Ради Організації Об'єднаних Націй з прав людини з часу заснування Ради у 2006 році. Україна переобрана на період з 2021 по 2023 рік.

7 квітня 2022 року Генеральна Асамблея ООН призупинила роботу РФ у Раді ООН з прав людини через грубі та систематичні порушення прав людини в Україні. Відповідне рішення підтримали 93 країни, проти висловились 24. Утримались від голосування представники 58 держав.

Росія стала першою країною, членство якої в Раді ООН з прав людини призупинили. Це найвища санкція, яку може ухвалювати Рада проти своїх членів у разі порушення ними прав людини.

Що відомо воєнні злочини та порушення прав людини росіянами в Україні

Станом на 7 грудня 2022 року в Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини задокументували вбивства щонайменше 441 цивільного російськими військовими. Про це йдеться у повідомленні УВКПЛ. Управління встановило, що вбивства цивільних осіб не обмежувалися окремими місцевостями, хоча деякі райони постраждали більше ніж інші.

Управління ООН з прав людини зафіксувало 17 181 жертву серед цивільного населення України, них — 6702 загиблих і 10 479 поранених. Фактичні цифри щодо жертв є значно вищі, наголосили в ООН.

Тримати олівець в руках Або як не дати емоціям себе зруйнувати

Саме ми обираємо, що приймати в житті.

Чули фразу: «Ні, це не моє, це не для мене». І, мабуть, її цінність у тому, що людина знає себе. Що їй добре, а що – ні. Так само і в процесі вивчення власних емоцій є такі, які приходять, і з ними добре, а інші, навпаки, нас руйнують зсередини, створюючи постійне коло болю.

Звісно, як арттерапевт, буду пропонувати методи регуляції, пов’язані з творчістю та самовираженням у творчості, які, на мою думку, фантастично ефективно та безболісно допомагають нам передати будь-який емоційний процес.

 Отже, почнемо:

Крок 1. Ви усвідомили емоцію, від якої виникло бажання позбутися, визначили, що втомились відчувати це, і є бажання змінити стан.

Крок 2. Поставте собі запитання: «Яка форма творчості зараз мені потрібна?». Можна це виспівати, або вималювати, або зліпити з глини, або станцювати, або можна розрізати на шматки.

Крок 3. Знайдіть матеріали, за допомогою яких вам буде легше позбутися небажаного стану, експериментуйте, творіть, фантазуйте.

Крок 4. Знайдіть час і свідомо цілюще займіться творчістю стільки, скільки треба, поки не відчуєте, що стан змінився.

Крок 5. А потім, зробіть щось приємне: від чашки чаю до ванни, – так ми вціліємо та збережемо ментальне здоров’я в тилу.

Бо війна – це постійні болісні емоції, це страх та стрес, отже, нам треба спробувати його проживати ефективно з мінімальними втратами.

@Вікторія Назаревич 2022, день війни – 281

​​💡А чи боїшся ти темряви?Як наша психіка реагує на тривалу відсутність світла

Уже понад місяць українці живуть в умовах віяльних відключень електроенергії. Крім усім зрозумілих побутових проблем, тривале перебування без світла може також впливати на психоемоційний стан людини. Тож, якщо ви помітили за собою дивні зміни у настрої, поведінці та появу безпідставних фобій, цілком можливо, що їх джерелом є саме це.

🟠 Перебування у темряві підвищує рівень стресу

«Освітлення сигналізує мозку про помірну безпеку. В безпеці активність мигдалеподібного тіла знижується. Коли світла немає, мигдалеподібне тіло активується, сигналізуючи мозку про небезпеку. Так ми починаємо відчувати страх і тривогу», – розповідає експертка з нейроменеджменту Наталя Кадя.

🟠 Крім того віяльні відключення електроенергії здатні суттєво впливати на режим дня та якість сну відповідно. Наприклад, ви можете страждати від безсоння або частіше бачити нічні жахи.

❓Які заходи можуть допомогти впоратись з новими реаліями життя в умовах віяльних відключень?

🔸Використовуйте штучні джерела світла. Якщо спати ще не час – спробуйте зайняти себе чимось, продовжуйте активність. 

🔸Якщо світло з'явилося пізно ввечері, не варто вмикати освітлення на всю потужність. Використовуйте приглушене світло, щоб підготувати свій організм до сну.

🔸Практикуйте дихальні вправи – вони допоможуть впоратися зі стресом. 

🔸Намагайтеся не залишатися впродовж тривалого часу без освітлення наодинці. 

🔸Спробуйте розробити новий режим дня, зважаючи на відключення електроенергії. Розуміння розпорядку та послідовності своїх дій в разі тривалої відсутності світла здатне зменшити рівень тривоги.

3 грудня - Міжнародний день людей з інвалідністю

3 грудня увесь світ відзначає Міжнародний День людей з інвалідністю. Звичайно, цей день не можна назвати святом, він покликаний привернути увагу до проблем людей з інвалідністю, особливими потребами захисту їхніх прав, гідності й благополуччя. Цей день є нагадуванням людству про його обовʼязок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з інвалідністю.

👥 Як правильно спілкуватися з людьми з інвалідністю? Які слова не варто вживати та про що слід пам'ятати?

До Міжнародного дня людини з інвалідністю ділимося підказками щодо коректного спілкування з дорослими та дітьми з інвалідністю, а також їхніми батьками.

❗️ Найперше, що варто пам'ятати щодо йменування — принцип «людина передусім». Що він означає?

У звертанні, написанні, спілкуванні першим має бути слово «людина». Наприклад:

✅ «людина з інвалідністю» (а не «інвалід»)

✅ «дитина з синдромом Дауна» (а не «даун»)

✅ «людина з аутизмом» (а не «аутист»)

✅ «дитина, що пересувається у кріслі колісному» (а не «колясочник»).

Крім того, принцип «людина перед усім» підкреслює, що інвалідність не визначає людину. Перш за все, перед вами не діагноз, а людина з різноманіттям інтересів, вподобань, власним характером.

▶️«Людина з особливими потребами», «людина з обмеженими можливостями» донедавна вважалися прийнятними іменуваннями, тому ці терміни ще досить часто зустрічаються у комунікаціях. Проте, розуміння інвалідності і відображення його у мові змінюється і прогресує, тому краще відмовитися від цих слів.

⛔️ Не використовуйте зменшувально-пестливі форми та алегорії, на кшталт «аутятко», «сонячна дитина» — вони принижують гідність людини. Навіть якщо ви самі є людиною або матір'ю/батьком дитини з інвалідністю — користуйтеся принципом «людина передусім», адже і дитина, і оточення відзеркалюють ваше шанобливе ставлення.

2 грудня - Міжнародний день боротьби за скасування рабства

Сьогодні відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме 2 грудня 1949 року прийняли Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства.

На жаль, у світі досі існують сучасні форми рабства, такі як сексуальна експлуатація, торгівля людьми, продаж наречених, шлюби з примусу, ряд форм дитячої праці, насильницьке вербування дітей для використання у збройних конфліктах та боргова кабала.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Також Конституцією України забороняється використання примусової праці.

Завдання Міжнародного дня боротьби за скасування рабства – об’єднання зусиль урядів, громадянського суспільства та приватного сектора, для викорінення всіх сучасних форм рабства.

1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом!

Сьогодні, 1 грудня, відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом. На Вінниччині цього року вперше офіційно зареєстрували 201 ВІЛ-інфікованого. Уперше діагноз СНІД встановили 123 пацієнтам. За цей період померли 68 ВІЛ-інфікованих людей, в тому числі 19 — від СНІДу. Про це повідомляють у департаменті охорони здоров'я та реабілітації Вінницької ОДА.

За інформацією Клінічного центру інфекційних хвороб, під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я області наразі перебувають 3 301 ВІЛ-інфікованих пацієнтів, в тому числі з діагнозом СНІД — 1 566 осіб. 

За весь період спостереження за ВІЛ-інфекцією у Вінницькій області народилися від ВІЛ-інфікованих матерів 1096 дітей. З них, на дообстежені знаходиться 79 дітей, 878 дітей — одужали. 

Загалом на антиретровірусному лікуванні наразі 2282 пацієнти, із них 53 дитини.

У Вінницькій області створені та працюють кабінети "Довіра" для надання спеціалізованої медичної допомоги щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу. Пройти безкоштовно тестування на ВІЛ можна на базі Клінічного Центру інфекційних хвороб, або у свого сімейного лікаря.

Більше інформаційно -просвітницьких матеріалів 

Все про ВІЛ та СНІД

Їжачок, який не боявся темряви

У лісі досить часто було темно: інколи приходила ніч, інколи просто ховалось сонечко. А в нірку Їжачка не потрапляло світло, але він в жодному разі не боявся. Спитаєте: чому?

 

Бо щоразу, коли він заплющував оченята, йому також ставало темно і він відпочивав, пригадуючи, що цікавого було за день. 

 

Далі Їжачок засинав, часом бачив цікаві сни про те, як він бігав по галявинці і збирав смачні ягідки.

 

Отже, коли в його нірці ставало темно, він не лякався, а згадував, де в нього грибочки, а де лежить його запас ягідок, і знову йому не було страшно. 

 

Тому Їжачок вирішив не боятись темряви, навіть почав гуляти і радіти життю, коли сонечко йшло відпочивати. Тому зараз ми можемо бачити, як Їжачки гуляють навіть у темряві. 

 

 1. А чому не варто боятись темряви тобі?

 2. А що можна цікавого зробити в темряві?

 3. А спробуй щось намалювати в темряві?

 4. Також намалюй веселого Їжачка, який гуляє, коли відпочиває сонечко. 

@Вікторія Назаревич 2022; 274 день війни

Art@Ірина_Глущенко

Всеукраїнська кампанія "16 днів проти насильства"

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Період кампанії охоплює наступні важливі дати:

• 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
• 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
• 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
• 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
• 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
• 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
• 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

• Громадською організацією «Мінзмін» спільно з Міністерством цифрової трансформації за сприяння МОН було розроблено інформаційно-довідкові матеріали для проведення уроків на тему «Моя приватність» у закладах загальної середньої освіти, зокрема:

- для учнів 1 - 4 класів про персональну інформацію та як нею користуватись в мережі Інтернет;

- учнів 5-8 класів про ризики розголошення персональної інформації, можливі наслідки публікації фотографій і розміщення персональної інформації в соцмережах;

- учнів 9 - 11 класів про використання персональної інформації в мережі Інтернет і соціальних мережах;

онлайн-курс у вигляді серії відеоблогів на актуальні для батьків теми щодо захисту права дитини на приватність;

інструкції налаштування приватності в соціальних мережах Telegram, TikTok, Instagram і Facebook.

З нагоди Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства», Міністерство освіти і науки спільно з громадською спілкою «А21 Україна» підготували матеріали для педагогічних працівників щодо протидії торгівлі людьми.

Також наголошуємо на необхідності поширювати інформацію про діяльність «гарячих ліній»:

1578 – з питань протидії торгівлі людьми;

1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству дітей;

0800505501 (безкоштовно зі стаціонарних);

527 (безкоштовно з мобільних) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

Нагадаємо, МОН впроваджує інструмент для оцінки безпеки шкіл, розроблений ЮНІСЕФ.

Більше інформаційно-просвітницьких матеріалів

Зупинимо насилля разом! 

Значення невдач і поразок для вашої дитини. Дев'ять причин, через які малюкам просто необхідно пройти через досвід невдач і поразок

Ви коли-небудь порушували правила настільної гри так, щоб ваші діти не програли? Чи доводилося вам уповільнюватися під час жартівливих перегонів на велосипедах, щоб ваша дитина прийшла до фінішу першою? На перший погляд, це має сенс. На відміну від маленького дошкільника доросла людина може легко впоратися з поразкою й переключитись на щось інше. Дозволяючи дитині виграти, ви тим самим захищали її від поганого самопочуття й кепського настрою.

Однак, згідно з дослідженнями, поразка – це позитивний досвід для дитини, вона допомагає їй розвинути в собі здатну до емпатії (чуйну) та врівноважену людину.

Як батьки ми хочемо захистити наших дітей від болю, і це цілком природно. Але іноді їм просто необхідно відчувати дискомфорт, а інколи й велике розчарування, щоб рости й розвиватись далі.

Якщо ваша дитина реагує на поразку тим, що обурюється або жбурляє на підлогу фрагменти гри, їй, звісно, важко в такий момент пригадати про те, що цей досвід потрібний для її ж блага. Але якщо вона навчиться сприймати таку незначну втрату зараз, то матиме велику користь у майбутньому. І ось в чому її значення.

Навички подолання (копінг-навички). Світ – це місце, в якому часто панує дух змагання. Для дитини буде легше програти в настільну гру вдома з рідними та близькими людьми, ніж подолати глибокі переживання під час своєї першої поразки у громадському місці, наприклад, у дитячому садку перед цілою групою дітей. Малюки, які проходять через практику поразки, набувають позитивні якості характеру, притаманні спортсменам. Якщо вони і програють, то розвивають і зміцнюють здатність справлятися з різними ситуаціями й долати труднощі.

Навчання на помилках. Якщо гра вимагає специфічних навичок або застосування певних стратегій, поразка подарує дітям можливість проаналізувати, що вони могли б зробити краще. Наприклад, спортсмени часто переглядають відеозаписи своїх виступів, щоб визначити свої слабкі місця у грі. Кожного дня ми робимо помилки і вчимось на них. Ось, наприклад, якщо ви допустили помилку, то як зазвичай чините наступного разу?

Упевненість у собі. Діти можуть удосконалювати свої навички і таким чином краще грати у гру, в якій раніше програвали, у результаті вони вчаться чогось нового. Вони зможуть більш усвідомлено формувати віру в себе і глибоку повагу до своїх досягнень. До того ж вони засвоять одну цінну річ: хороше виконання чого-небудь є наслідком докладених зусиль і старань.

Емпатія. Діти не можуть ототожнити себе з тими, хто переживає поразку, якщо в них самих ніколи раніше не було подібного досвіду. Кожного разу, коли ваша дитина програє, вона отримує маленький урок, що в житті кожний повинен боротися й докладати зусилля як у навчанні, щоб успішно скласти тест або іспит, так і в наполегливих тренуваннях з футболу, щоб забити блискучий гол. Ми здатні відчувати емпатію, коли самі пережили біль.

Самовладання. Жодна дитина не може зберігати самовладання в усіх випадках життя. Але втрата самовладання показує дітям, що вони не можуть розраховувати на постійне одержання тільки позитивних навичок, а також учить того, що вони повинні вести себе добре, перебуваючи в оточенні інших людей, інакше ризикують уславитися «плаксою» або «невдахою». Як і будь-яка навичка, уміння гідно приймати поразку досягається за допомогою практики.

Радість у процесі гри. Діти, які навчилися правильно сприймати поразку, можуть чудово проводити час, граючи в різні ігри, й отримувати від них задоволення, навіть якщо при цьому не виграють. Найголовніше полягає для них не в результаті, а в радості спільного проведення часу.

Життя повне шансів показати дітям, що поразка – це не кінець світу. Наприклад.

Визнайте помилки. Будьте відвертими зі своїми дітьми, розповідайте їм про свої власні помилки і про те, яким чином ви їх виправляли. Це вчить того, що ніхто не ідеальний. Усі ми час від часу робимо помилки. Можливо, і ви сьогодні, готуючи за рецептом нове блюдо, забули покласти в нього один з інгредієнтів?.. Дорослі повинні показувати приклад, як сміливо зізнаватись у власних помилках.

Підраховуйте... іноді. Буде добре, якщо ви спробуєте підтримувати баланс між тим, коли підраховуєте результати гри, й тим, коли не підраховуєте. При цьому ви можете акцентувати увагу на тому, що просто добре проводите час – це стане слушною нагодою запобігти поразці. Але якщо ви зовсім не будете підраховувати, ваші діти так і не дізнаються, що поразка все-таки була, а отже, не дізнаються, що вони програли.

Киньте дитині виклик. Спонукайте своїх дітей прагнути більш «професійно» виконувати свої повсякденні завдання. Зіграйте у гру, яка буде трохи складніше, ніж та, в яку ви грали раніше. Або дайте завдання зробити щось по господарству – те, що трохи перевищує їхні можливості. Нехай вони бачать, що можуть цього навчитись.

Діти, яким ніколи не дозволяли програвати, можуть вирости тривожними і схильними до депресивних проявів, адже вони ніколи не вчились долати такі моменти, коли життя оберталось якось не так, як вони очікували. Усередині, у своїх роздумах, вони не розуміють, що відбувається, і відчувають, ніби весь світ прагне нашкодити їм.

Але якщо дитина на власному досвіді збагне той факт, що можна програти гру і весь день бути цілою й неушкодженою, отримати задоволення від самого процесу гри, вона впевнено піде шляхом підготовки до реального життя.

Наталія Львова 

 

Сьогодні. 20 листопада, відзначається Всесвітній день дитини – свято взаєморозуміння та підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей зі всього світу.

20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про їх права. З 1990 року у цей день відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.

16 листопада - Міжнародний день толерантності

Щорічно 16 листопада в усьому світі відзначається Міжнародний день толерантності. Саме цього дня у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпімості.

У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

Толерантності потрібно вчитися і можна навчитися, тому, навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію.

Про підтримку

"Все буде добре", "не переймайся", "це не кінець світу", "я ж казав (ла)" - це НЕ підтримка!

Немає універсальної формули, що підходить для будь-якого випадку. Але зате є речі, які точно НЕ треба робити, тому що вони ніяк НЕ допомагають і НЕ є підтримкою.

🔴 ПОРОЖНІ ОБІЦЯНКИ

"Все буде добре", "усе владнається", "життя обов'язково налагодиться" — це порожні обіцянки. 

Ви не можете знати напевно, що чекає нас в майбутньому (якщо, звичайно, ви не екстрасенс), а в такому формулюванні ще й підкреслюєте, як зараз погано (адже добре, якщо воно взагалі буде, то тільки в майбутньому).

Якщо не знаєте, що сказати — мовчіть, будьте поруч і обіймайте. Ви здивуєтеся, але один з найефективніших способів підтримки — теплі дружні обійми і прості слова співчуття ( "мені дуже шкода", "я так тобі співчуваю").

🔴 ЗАБОРОНА НА ЕМОЦІЇ

"Не плач", "не треба так хвилюватися", "заспокойся", "візьми себе в руки" і т.д.

Якщо ви дійсно хочете підтримати людину, а не просто позбутися її — то ви як раз таки будете допомагати їй проявляти свої емоції, а не придушувати їх. Ні для кого не новина, що стримані емоції руйнують нас зсередини, перетворюються в хвороби і отруюють нам життя.

Будь-яка людина має право сумувати, злитися, відчувати образу, коли знаходиться у важкій життєвій ситуації. До друзів і близьких ми звертаємося не тоді, коли хочемо виглядати дорослими, розумними і сильними, а тоді, коли хочемо просто побути самими собою, нічого з себе не зображуючи.

Тому, якщо ви хочете підтримати або втішити когось — дайте йому можливість розповісти про свої переживання.

🔴 Знецінення ЧУЖИХ ПРОБЛЕМ

"Це не варто таких сліз", "це не кінець світу", "нічого ж по суті не сталося", "це можна пережити" і т.д.

Якщо ви не розумієте почуття іншої людини, не знаєте, як влаштовані її переживання — це не означає, що вона не страждає. І навіть те, що "в Африці діти голодують" або "є ті, кому набагато гірше», не робить її страждання меншими.

Але найстрашніше те, що знецінення заподіює реальну шкоду. Людина перестає відчувати себе значущою і важливою для вас, відчуває себе непотрібною, втрачає здатність до довіри.

До речі, психологи відносять знецінення до однієї зі складових емоційного насильства.

🔴 БЕЗГЛУЗДІ ПОРАДИ

Це ж очевидно — будь-якій людині з проблемою вкрай необхідно в першу чергу виговориться і бути почутим. Не отримати мудру пораду, не вислухати настанови, а висловити, наділити  слова тим, що вона відчуває.

А вже поради, адресовані в минуле ( "потрібно було зробити так"), — саме безглузде, що можна сказати. Уже все сталося, минуле не змінити, історія не має умовного способу.

🔴 ОЦІНОЧНІ КОМЕНТАРІ

"Раніше думати треба було", "а я тебе попереджав (ла)", "все ж було очевидно заздалегідь", "не треба бути таким наївним" і т.д.

Тут навіть коментарі зайві. Цілком зрозуміло, що це не підтримка.

Це банальне самоствердження за рахунок слабшої і вразливішої (бо їй зараз погано, вона проживає горе) людини.

🟢 Кращий спосіб підтримати близьку або рідну людину — просто бути поруч, уважно вислуховувати, дбайливо і тепло обіймати.

Не оцінювати і не знецінювати, не перебивати зі своїми коментарями, не переносити на неї свої проекції, домисли і висновки з порадами.

Все, що потрібно — це активна участь, добре співчуття, душевне тепло. Можливість висловити свої почуття, емоції, переживання.

І реальна конкретна допомога (посидіти з дітьми, зібрати грошей, приготувати їжу), а не абстрактні пропозиції.

"Кoли ви знахoдитесь з кимось, хтo ваc тотально приймає — це терапія. Відбувається зцілення."

"Кращий спосіб зцілити людину — це міцно її обійняти".

©️ Автор: Марина Зоріна

13 листопада - Всесвітній день доброти

🦔Психологу до їжачкової скарбнички

Цікаві картки для малечи ! Коли сумно, шукаємо цікавинки навколо …

#терапевтичний_їжачок

#pennyblackinc

Сенсорна саморегуляція, як спосіб стишення емоцій (тривоги, смутку, гніву) за допомогою органів чуття.

Завдання, які можуть допомогти знизити інтенсивність емоцій та повернути внутрішній баланс, щоб далі обирати ту поведінку, яка буде найбільш відповідати ситуації. 

❗Спробуйте різні варіанти, щоб знайти для себе найбільш приємні та ефективні.  

🔹Зір: 

 прогулянка на природі

 гарний фільм

 смішні меми

 зробити невелику замальовку з геометричних візерунків

 поспостерігати за колиханням гілок/листя

 🔹Смак:

 випити горнятко чаю/кави

 зосередити увагу на смакуванні їжі, ретельно розжовуйте

 з’їсти щось з контрастним смаком – шматочок лимону, м’ятну цукерку

 розсмакувати арахісову пасту

 🔹Слух:

 увімкнути улюблений плейлист

 подзвонити близькій людині

 зосередитись на звуках, що ви чуєте на вулиці

 піднести долоню до обличчя і зосередитись на звуках вдоху і видиху.

🔹Нюх:

 спекти печиво

 тримати під рукою улюблений аромат

 запалити свічку

 розтерти пальцями прянощі (тим’ян, м’яту, базилік)

 🔹Дотик:

 прийняти ванну/душ

 обійняти домашньог о улюбленця, якщо маєте

 загорнутись в плед

 погладити себе, обійнявши, за передпліччя

 для сну використовувати ковдру з утяжувачем.

                 

〰 Ідеї Анастасії Ніжнік

Арттерапевтичні розмальовки

 

Сьогодні у межах програми Mental Health ми запускаємо надзвичайно важливий проєкт — арттерапевтичні розмальовки зі вправами, які допоможуть дитині подолати тривогу, зняти емоційну напругу та впоратися зі стресом.

Проєкт з'явився за участі Institute of Cognitive Modeling, під авторством та методикою експерта — Вікторія Назаревич, практичної психологині з 25-річним досвідом роботи з дітьми, професорки кафедри психології та педагогіки Київського міжнародного університету, кандидатки психологічних наук і експертки з дитячої психології в терапії творчістю.

Розмальовки складаються з 10 завдань, кожне з яких допомагає дитині впоратися з різними емоціями та станами. Знайти та безкоштовно завантажити арт розмальовку разом з порадами від психолога можна на сайті Parimatch Foundation — найкраще в форматах А3 чи А4. Відеогайди на сайті допоможуть орієнтуватися за яких умов та при яких емоціях дитині може знадобитись той чи інший розділ розмальовки.

В посібнику застосовувалися способи арттерапії та казкотерапії, що вже довели свою ефективність у роботі з дітьми, які пережили психотравмуючі та стресові ситуації.

Беріть різнокольорові олівці для дітей та вперед: https://parimatch.foundation/artterapevtychni-rozmalovky/

©Parimatch.foundation